Поетапність методологічного забезпечення культури виконавського фразування у процесі навчання гри на духових інструментах
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.8Ключові слова:
виконавське фразування, гра на духових інструментах, методологічна основа, педагогічні принципи, етапи, майбутні вчителі музичного мистецтва, майбутні викладачі музичних дисциплінАнотація
У статті обґрунтовано методологію формування культури виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва та майбутніх викладачів музичних дисциплін у процесі навчання гри на духових інструментах. Представлено поетапну логіку застосування методологічного забезпечення зазначеного процесу. Основними презентованими конструктами методологічного забезпечення виступили наукові підходи та педагогічні принципи, що мають методичне спрямування. Обґрунтовано доцільність застосування мотиваційно-настановного, контекстно орієнтованого, комунікативно-креативного етапів, які за змістом та формами діяльності під час їх реалізації кореспондуються з логікою «герменевтичного кола». Представлено наукові підходи, які забезпечують повний цикл процесу формування культури виконавського фразування, водночас з урахуванням домінування окремих підходів і визначених етапах. Обґрунтовано доцільність застосування таких наукових підходів: емотивно-ціннісного, художньо-когнітивного, герменевтичного, комунікативного, лінгвокультурного. Пропоновані педагогічні принципи методичного характеру відповідають науковим підходам та етапам методики загалом. Також взято до уваги пролонгований і наскрізний характер принципу поєднання художнього, технічного й анатомо-фізіологічного в роботі над виконавським фразуванням у процесі гри на духових інструментах. Поетапними принципами були: зіставлення вербального та музично-виконавського фразування; орієнтація на творчу винахідливість під час роботи над виконавським фразуванням в полілогічній/діалогічній проєкції (мотиваційно-настановний етап); розширення набору художньо-виконавських засобів виразності відповідно до смислового контексту; опора на смисловий контекст музичного фразування; стимулювання розвитку художньо-образного мислення на основі розмаїття репертуару та накопичення образних репрезентацій (контекстно орієнтований етап); зіставлення вербального та музично-виконавського фразування; орієнтація на творчу винахідливість під час роботи над виконавським фразуванням в полілогічній/діалогічній проєкції (комунікативно-креативний етап).
Посилання
Буряк, В. В. (2003). Фольклорне, художнє та публіцистичне мислення у контексті інтелектуально-образної еволюції (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу). (Дис. доктора філологічних наук). Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ. 409 с.
Вовк, Р. А. (2015). Феномен митця. До ювілею професора В. М. Апатського. URL: https://web.archive.org/web/20151125010602/http://knmau.com.ua/chasopys/02_NBUV/web/14-Vovk.pdf.
Голубенко, Н.І. (2019). До питання про когнітивне моделювання художнього перекладу. Закарпатські мистецькі студії. 9. Т. 2. С. 42–45.
Лі, Жуйцін (2018). Поетапна методика розвитку музично-естетичного смаку підлітків у процесі співацького навчання. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018, 6 (80). С. 109–119.
Олексюк, О. М., Ткач, М. М., Лісун, Д. В. (2013). Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті: Колективна монографія. Київ : Ун-т ім. Б. Грінченка 6. Олексюк, О. М., Тушева, В. В. (2020). Методологія наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та музичної педагогіки : навчальний посібник. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 176 с.
Положенко, О. П. (2015). Психофізіологічні основи формування музично-виконавської діяльності учнів-духовиків у процесі навчання гри на духових інструментах. Наукові записки Ніжинського державного університету імені М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 1. С. 104–106.
Реброва, О. Є. (2011). Етапно-рівневий підхід у дослідженні художньо-ментального досвіду майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14. «Теорія і методика мистецької освіти» : збірник наукових праць. Київ : Вид-во НПУ. 11 (16). С. 116–120.
Шип, С. В. (2023). Музична герменевтика : монографія. Суми : ФОП Цьома С.П. 144 с.
Gavin, H. (1998). The Essence of Cognitive Psychology: Essence of Psychology Series. Prentice Hall.
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2004). Emotional Intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry, 15 (3), 197–215. URL: www.jstor.org/stable/20447229.
Rebrova, O., Oleksiuk, O., Batiuk, N., & Rebrova, H. (2020). Value Intentions in Future Art Teachers’ Professional Training. Journal of History Culture and Art Research, 9 (3), 1–16. DOI: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i3.2714.
Royce, J. R. (1974). Cognition and knowledge: Psychological epistemology. Historical and Philosophical Roots of Perception. E. Carterette, & M. Fridman (Eds.), (Vol. 1, pp. 149–176). Academic Press. DOI: 10.1016/B978-0-12-161901-5.50016-9.
