Особливості ранньоромантичної сонатної форми на прикладі фортепіанних сонат К. М. Вебера
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.19Ключові слова:
фортепіанна соната, ранньоромантична, сонатна форма, К.М. Вебер, жанр, форма, німецька музика, перша половина XIX століттяАнотація
Інструментальна спадщина К.М. Вебера не досить вивчена в усій сукупності її жанрових складових частин, що перешкоджає виникненню цілісного уявлення про неї. Водночас увага дослідників раннього періоду романтизму в царині фортепіанних сонат розпочинається із творів Ф. Шуберта, побічно торкається творів Л. ван Бетховена, тоді як чотири сонати К.М. Вебера лишаються осторонь. З історичного погляду безсумнівним є те, що в умовах епохи раннього романтизму деякі художники потрапили у становище проміжного ланцюжка. У їхній творчості чітко проявилися класичні та романтичні «змішані» прийоми. До таких явищ у сфері фортепіанної сонати належить творчість К.М. Вебера. Його чотири сонати для фортепіано цікаві не лише як високохудожні твори. З музичного погляду це яскраві зразки ранньоромантичної сонатної форми, з показовим і плідним злиттям класичних і романтичних тенденцій. К.М. Вебер відображає особливий підхід до класичної музичної форми, який відрізняється від традиційного класичного підходу. Його твори відзначаються яскравим тематизмом, використанням зовнішніх прийомів і створенням поетичних картин і настроїв, що наближаються до романтичних фантазій. Замість того, щоб виявляти внутрішні ресурси форми, К.М. Вебер активно експериментує з виразністю, драматизмом і напруженими епізодами, що робить його твори неповторними і захопливими для слухача. Істотною особливістю його творів є робота із класичною сонатно-симфонічною формою, де К.М. Вебер не просто дотримується традиційних структур, але вносить у них новаторські зміни, перетворюючи логіку сонатної форми і визначаючи нові шляхи її розвитку й еволюції. Це своєрідне переосмислення класичних засад у музиці, де елементи романтичної естетики взаємодіють із традиційними формами, створюючи унікальний музичний світ К.М. Вебера. Звідси виникає цікаве та корисне завдання: виявити з одного боку традиційні, а з іншого – нові, суттєво важливі риси у творчості композитора, які можна визначити як новаторські. Визначивши місце та значення сонат для фортепіано К.М. Вебера, спробуємо наблизити їх до сучасного виконавця та слухача, для збагачення фортепіанного репертуару. У статті проаналізовано особливості сонатного циклу у фортепіанній творчості К.М. Вебера. Виділяється зародження характерних тенденцій музичного романтизму у фортепіанних сонатах К.М. Вебера, а також установлюється взаємозв’язок між класичним і романтичним стилями.
Посилання
Возіянова, О., Іванова, І. (2020). Специфіка піаністичної трактовки теми «Їхав козак за Дунай» у варіаціях К. Вебера та його сучасників – Й. Гуммеля та Л. Бетховена. Музикознавча думка Дніпропетровщини. Дніпро : ГРАНІ, Вип. 19 (2).
Карачевцева, І. (2015). Скрипкові сонати К. Вебера, Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона у музично-історичній ситуації 1810–1820 років : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І.П. Котляревського. 17 c.
Кутлуєва, Д. (2020). Під знаком гри: Фортепіанний квартет К.М. Вебера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, Вип. 56. URL: http://num.kharkiv.ua/intermusic/vypusk56/56_probl_7_kutlueva.pdf.
Cooper, F. (2011). Carl Maria von Weber. Complete Piano Sonatas. Garrick Ohlsson, Hyperion. URL: https://www.hyperion-records.co.uk/dc.asp?dc=D_CDD22076.
Floros, C. (1986). Grundsätzliches über sein Schaffen. Carl Maria von Weber. München: Тext + Kritik.
Harman, A., Mellers, W. (1962). Man and His Music. Oxford University Press, New York.
Warrack, J. (1968). Carl Maria von Weber, Macmillan Co., New York.
Waldorf, S. (1970). A Study and Recital of Two Piano Sonatas by Carl Maria von Weber Opus 24, № I, in C Major; Opus 39, № II, in A Flat Major. Columbia University.