The essence and component structure of artistic-expressive thinking of higher artistic-pedagogical education students in the process of piano training
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.3Keywords:
artistic thinking, musical thinking, artistic-figurative thinking, artistic-expressive thinking, applicants for higher artistic-pedagogical educationAbstract
The purpose of the article is to highlight the essence and component structure of artistic-expressive thinking of students of higher artistic-pedagogical education in the process of piano training. The research methodology was based on the use of general scientific methods: theoretical analysis – to reveal the content of the concepts of “thinking”, “artistic thinking”, “musical thinking”, “artistic-figurative thinking” and “artistic-expressive thinking”; abstraction and generalization – to determine the main aspects of artistic-expressive thinking; comparison method – to identify specific characteristics of its component structure. It was found that the category of thinking is considered in various sciences as the basis of cognition and understanding of the world. In philosophy, it is the basis of cognition of being, in psychology – a mechanism for reconstructing experience, in pedagogy – a process of forming analytical and creative skills, and in art – a complex process of artistic-figurative cognition. In the context of piano training, artistic-expressive thinking combines rational and emotional components that activate imagination, associations and figurative vision, contributing to a deep understanding of the musical work and its emotionally expressive interpretation. Expressiveness is defined as a set of semantic-stylistic features of the performing interpretation of the work, which acts as a means of subjective emotional-emotional expression and the performer’s evaluative attitude to the artistic-figurative content of the musical work with the aim of the most intensive artistic impact on the addressee in the process of artistic communication. The structure of artistic-expressive thinking has been identified, which consists of four main components: figurative-modeling, reinterpretative-associative, energetic-communicative, reflective-representative. It has been proven that artistic-expressive thinking is a multidimensional integral phenomenon that arises as a result of the interaction of emotional and mental processes of the individual and encompasses a system of components that provide emotional-figurative, associative-metaphorical and reflective-evaluative interpretation of the semantics of a musical work. This thinking functions through the synthesis of polymodal and polyartistic practices, being realized in a sensually rich, expressive artistic-verbal and musical-performing representation. This form is a means of emotional-energetic influence on participants in artistic communication, capable of causing an empathetic reaction, emotional empathy and stimulating involvement in musical-creative activity.
References
1. Бензюк, О. (2017). Відкрита інтерпретація в логіці творчого процесу: культурологічний аналіз [Дис. канд. культурол., Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв]. Київ.
2. Бліхар, В., Козловець, М., Горохова, Л., Федоренко, В., & Федоренко, В. (2020). Філософія: словник термінів та персоналій. Київ: КВІЦ.
3. Булатова, Л. (2014). Проблема розвитку художнього мислення чоловіка і жінки в контексті творчої інтерпретатики. Світогляд – Філософія – Релігія, 6, 23–37.
4. Грібінченко, О. (2023). Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни. Одеса: Олді+. URL: https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/hribinienko-monografyya.pdf
5. Гудзь, О. (2019). Формування професійної рефлексії майбутніх учителів музики у процесі вокальної підготовки. Наукові записки Ніжинського державного університету імені М. Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки», 1, 15–20.
6. Локтіонова-Ойцюсь, О. (2020). До визначення поняття «виконавський образ». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 4, 170–175.
7. Мартиненко, Л., Гончарова, О. (2019). Естетика мистецтва. Умань: ВПЦ «Візаві».
8. П’ятницька-Позднякова, І. (2017). Вербалізація музики як художнього феномену [Дис. канд. мистецтвозн., Національна музична академія України імені П. І. Чайковського]. Київ.
9. Побірченко, Н. (Ред.). (2007). Психологічний словник. Київ: Науковий світ.
10. Поліщук, О. (2010). Художньо-експресивне мислення як різновид мислення образного типу: природа, сутність і потенціал. Мандрівець, 6, 65–67.
11. Сирятська, Т. (2022). Методичні рекомендації до дисципліни «Наукові проблеми сучасного фортепіанного виконавства» для самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Харків: ХНУМ.
12. Смирнова, Т. (2021). Музична педагогіка і психологія вищої школи. Харків: Лідер.
13. Сокол, О. (1996). Стилістика музичного мовлення та термінологічні ремарки [Автореф. дис. докт. мистецтвозн., Національна музична академія України імені П. І. Чайковського]. Київ.
14. Ткачук, О. (2012). Психологія художніх здатностей. Одеса: Видавець Букаєв Вадим Вікторович.
15. Чжан, Їфу. (2016). Формування художньо-образного сприйняття у майбутніх учителів музики в процесі інструментально-виконавської підготовки [Автореф. дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. Київ.
16. Чжан, Цзінцзін. (2016). Методика формування мистецької рефлексії майбутнього вчителя музики в процесі вокального навчання [Автореф. дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. Київ.
17. Чжао, Жун. (2022). Явище музично-виконавського мислення у контексті фортепіанної творчості. Музичне мистецтво і культура, випуск 34, книга 1, 137–149. URL: https://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/778/1132
18. Шатайло, Н. (2016). Розвиток художньо-образного мислення молодших підлітків як світоглядно-формуючий процес. Актуальні питання мистецької освіти та виховання, 1 (7), 203–213.
19. Яцик, Т., Степанюк, В. (2022). Словник коротких термінів з педагогіки. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М.
