A page from the mystic diary of a prisoner (based on the example of the Prelude and Fugu in C-shave minor by V. Zaderatsky)
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.19Keywords:
Vsevolod Zaderatsky, “24 Preludes and Fugues”, Prelude and Fugue № 10, diptych, musicology, psychological dramaturgy, spiritual transformation, bell intonations, Ukrainian cultural codes, semiotic analysisAbstract
The article is devoted to the analysis of Prelude and Fugue № 10 in C sharp minor from the cycle “24 Preludes and Fugues” by Vsevolod Petrovich Zaderatsky. The diptych appears before the listener as a kind of story of the composer’s personal experience as a concentration camp prisoner, an artifact of memory and is one page of the mystical diary “24 Preludes and Fugues”. Having experienced anxiety, pain, loneliness, reflecting on being and freedom, the hero recalls the symbolic images of the night starry sky, the sounds of bells calling for prayer, which remained far away in Ukraine. Living a double reality, material and spiritual, the composer maintains psychological health and continues to create his story. The diptych fugue depicts the psychological drama of a prisoner who will go through the vicissitudes of life, the catastrophe of imprisonment, achieving spiritual transformation and awareness. The use of triplets, repeating rhythmic formulas and polyphonic structures allows for a deeper portrayal of the prisoner’s inner state and emotional tension. The bell intonations in the diptych perform a special function, connecting the past with the future, good with evil, light with shadow. The final bells in the fugue “literally quote” the prelude, thus creating an arch that reminds us of the end of earthly existence. The research methodology combines hermeneutic and semiotic analysis, cultural and historical context, psychological concepts and musicological methods, which will allow for a more accurate reconstruction of the structure and symbolism of the work, and a deeper understanding of the meaning of the codes. The article emphasizes that the diptych is not only a musical work, but a kind of cultural document that allows us to feel the duality of the existence of a concentration camp prisoner, the desire for spiritual and mental healing, as well as to reveal the symbolism of the cultural codes of the Ukrainian national tradition.
References
1. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: переклад Івана Огієнка. (2011). Київ: Українське біблійне товариство.
2. Кіндратюк, Б. (2007). Дзвони і дзвоніння в церковному богослуженні. Добрий Пастир: науковий вісник Івано-Франківської академії Івана Золотоустого. Богослов’я. Філософія. Історія, (1), 238–248. URL: http://journal.ifaiz.edu.ua/index.php/gp/article/view/271 (дата звернення: 13.08.2025).
3. Клин, В. (1980). Українська радянська фортепіанна музика. Київ: Музична Україна.
4. Лукашенко, Н. (2011). Стильові основи фортепіанної поетики В. П. Задерацького [Дис. канд. мистецтв.]. Одеса.
5. Лукашенко, Н. (2024). Всеволод Петрович Задерацький у контексті «тіньової» історії музики ХХ століття. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського.
6. Макарова, Н. (2024). 24 прелюдії та фуги В. П. Задерацького: повернення із забуття. Аспекти історичного музикознавства, Вип. 36, 62–80.
7. Онищенко, Ю. (2020). Образи сонця, зорі та місяця у творчості С. Васильченка. Лінгвостилістичні студії, 13, 121–127.
8. Остапчук, М. (2023). Повернення із забуття (до 70-річчя із дня смерті композитора Всеволода Задерацького). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: мистецтвознавство), 44, 134–146.
9. Постовойтова, С. (2024). Великий поліфонічний цикл як композиційно-драматургічна цілісність (на матеріалі фортепіанних творів українських композиторів ХХ – початку ХХІ століття) [Дис. докт. філос.]. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського.
10. Сирятська, Т. (2024). Жанрово-стилістична типологія прелюдій циклу «24 прелюдії та фуги» В. Задерацького. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 70, 140–160.
11. Юнг, К. (2007). Архетипи і колективне несвідоме (О. Григорук, пер.). Київ: Основи.
12. Adler, A. (1927). The practice and theory of indi- vidual psychology. New York: Harcourt, Brace & Company.
13. Augustinus. (396). De Natura Boni contra Manichaeos. URL: https://www.augustinus.it/latino/natura_bene/natura_bene_libro.htm (дата звернення: 13.08.2025)
14. Dante Alighieri. (2002). La Divina Commedia. Firenze: Casa Editrice Giunti.
15. Frankl, V. E. (1959). Man’s search for meaning. Boston: Beacon Press.
16. Frankl, V. E. (2009). …trotzdem Ja zum Leben sagen: Ein Psychologe erlebt das Konzentrationslager. München: Kösel-Verlag.
17. Grof, S. (2014). Revision and re-enchantment of psychology: Legacy of half a century of consciousness research. Mill Valley, CA: MAPS.
18. Hoppin, R. H. (1978). Medieval music. New York: W. W. Norton & Company.
19. Hycner, R. A., & Jacobs, L. (1995). The healing relationship in Gestalt therapy. Highland, NY: Gestalt Journal Press.
20. Jung, C. G. (1964). Man and his symbols (M.-L. von Franz et al., Eds.). Garden City, NY: Doubleday.
21. Jung, C. G. (1981). Archetypes and the collective unconscious. Princeton: Princeton University Press.
22. Jung, C. G. (2007). Collected works, Vol. 9i: The archetypes of the collective unconscious (p. 198).
23. Merton, T. (1961). Contemplative prayer. New York: Doubleday. URL: https://archive.org/details/contem-plative-prayer/mode/2up (дата звернення: 13.08.2025).
24. Otto, R. (1920). Das Heilige: Über das Irrationale in der Idee des Göttlichen und sein Verhältnis zum Rationalen [Електронний ресурс]. Breslau: Trewendt & Granier. URL: https://ia904605.us.archive.org/5/items/RudolfOtto_dasHeilige/RudolfOtto_dasHeilige_text.pdf (дата звернення: 11.08.2025).
25. Perl’s, F. S. (1970). One Gestalt therapist’s approach. In J. Fagan & I. Shepherd (Eds.), Gestalt therapy now (pp. 125–129). Palo Alto, CA: Science and Behavior.
