The mediatization of culture within contemporary scientific discourse
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.3Keywords:
media, mediatization, culture, sociocultural space, art, digital technologies, cultural practices, cultural identity, scientific discourse, social communications, information society, globalization, media spaceAbstract
The article presents a comprehensive analysis of the phenomenon of the mediatization of culture as one of the defining processes in the development of contemporary society under conditions of digital transformation and globalization. The purpose of the study is to theoretically examine the mediatization of culture within the context of contemporary scientific discourse, as well as to identify its key characteristics, mechanisms, and consequences. The study analyzes major scientific approaches to interpreting the concept of «mediatization», particularly as a process in which media become an autonomous social institution influencing the functioning of other spheres of society. The article explores the concept of media as an environment that shapes new types of cultural practices and transforms traditional forms of communication. Special attention is paid to the role of digital technologies, social networks, and interactive platforms in changing the modes of cultural participation and representation. The influence of mediatization on the formation of cultural identity is highlighted, particularly through processes of symbolic construction of reality, virtualization of experience, and hybridization of cultural forms. The interaction of global and local cultural processes under the influence of media, as well as the transformation of cultural norms, values, and behavioral models, is analyzed. Risks and challenges associated with mediatization are also outlined, including information overload, manipulative practices, and shifts in priorities in cultural production. The article substantiates the necessity of an interdisciplinary approach to studying the mediatization of culture, combining tools from cultural studies, sociology, media studies, and communication science. It is concluded that the mediatization of culture is a complex, multi-level process that not only reflects but actively shapes contemporary scientific and sociocultural discourse, determining new directions for the development of culture in the digital age.
References
1. Байда, І. (2024). Медіакультура як феномен інформаційного суспільства. Fine Art and Culture Studies. 1, 150–156, DOI: https://doi.org/10.32782/
facs-2024-1-19.
2. Загірний, О. В. (2021). Медіатизація політики як чинник демократичного транзиту. Політикус. 2, 32–36. DOI: https://doi.org/10.24195/2414 9616.2021-2.5.
3. Іванюха, Т. В. (2025). Дискурси медіа та культури: основні аспекти взаємодії у діахронічному вимірі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського.
Серія: Філологія. Журналістика. 36(75), 1 Частина 2, 146–150. DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/24.
4. Іванюха, Т. (2025). Кінодискурс у сучасному медіаландшафті: актуальні кейси медіатизації кіно героїв. Образ, 3 (49), 141–153. DOI: https://doi.
org/10.21272/Obraz.2025.3(49)-149-161.
5. Купрій, Т. І. (2023). Концептуалізація медіатизації культури: зарубіжний досвід конституювання. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2, 48–54. DOI: https://doi.org/10.324 61/2226-3209.2.2023.286874
6. Левченко, А. В. (2023). Концептосфера медіатизації культури. Культура і сучасність. 2. 27–32. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.
2.2023.293740.
7. Помаза-Пономаренко, А. Л., & Мороз, С. А. (2023). Роль рекламної діяльності та цифровізації у медіатизації антикорупційної політики. Публічне адміністрування та національна безпека, 3. DOI: https://doi.org/10.25313/2617-572X-2024-3.
8. Шейко, В. Є. & Трубаєва, Є. (2022). Культурологічне підґрунтя медіації в умовах глобалізації: історіо графічний аспект. Культура України, 75, 36–46.
DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.075.05*
9. Bergström, A. (2017). Digital Equality and the Uptake of Digital applications among seniors of different age. Nordicom Review. 38(1). 79–91. DOI: https://
doi.org/10.1515/nor-2017-0398
10. Couldry, N. & Hepp, A. (2016). The Mediated construction of Reality. Cambridge : Polity Press. 256. ISBN:9780745681313
11. Ekström, M., Fornäs, Jo., Jansson, A., & Jerslev, A. (2016). Three tasks for mediatization research: contributions to an open agenda. Media, Culture & Society. 38 (7).1–19. DOI: https://doi.org/10.1177/0163443716664857
12. Jansson, A., Fast, K., Lindell, J., Bengtsson, L., & Tesfahuney, M. (2018). Geomedia Studies: Spaces and Mobilities in Mediatized Worlds. New York. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315410210
13. Krotz, F. (2017). Explaining the Mediatisation Approach. Javnost – The Public 24 (2):1-16 DOI: https://doi.org/10.1080/13183222.2017.1298556
14. Reviglio, M.-C. & Anselmino, N.-R. (2018). Social Media and the Public Sphere. An Interview with John B. Thompson. Inmediaciones de la Comunicacion. 13. (1). DOI: https://doi.org/10.18861/ic.2018.13.1.2837
