Виконавська свобода і відповідальність у сольному та ансамблевому вокальному виконавстві: діалектичний аналіз

Автор(и)

  • Ганна Корнеліївна Шпак ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0009-0002-1301-6135

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.36

Ключові слова:

вокальне виконавство, виконавська свобода, виконавська відповідальність, сольний спів, ансамблеве виконання, інтерпретація, професійна суб’єктність

Анотація

У статті розглядається проблема співвідношення виконавської свободи та відповідальності в сольному й ансамблевому вокальному виконавстві. Метою дослідження є здійснення діалектичного аналізу цих категорій, визначення специфіки кожного типу виконавства та виявлення їхніх спільних і відмінних рис. Методологічну основу становлять теоретико-аналітичний, порівняльний, інтерпретаційний, системний і міждисциплінарний підходи, що дають змогу поєднати музикознавчий, культурологічний, виконавсько-педагогічний і філософський ракурси осмислення вокальної практики. Доведено, що в сольному вокальному виконавстві свобода має переважно автономний характер і реалізується через індивідуальну інтерпретацію, зокрема у виборі темпу, фразування, динаміки, тембрової палітри, жесту та сценічної манери; водночас вона обмежується стильовими, жанровими й професійними нормами, а відповідальність має персональний характер і стосується цілісності художнього образу, технічної надійності та комунікативної переконливості. В ансамблевому вокальному виконавстві свобода постає як реляційна, узгоджувальна й комунікативно опосередкована, оскільки реалізується через взаємне слухання, інтонаційну координацію, ритмічну точність і здатність до спільного художнього рішення; відповідальність тут є водночас індивідуальною і колективною, оскільки охоплює як власну партію, так і якість цілого звучання. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його положень у вокально-виконавській та педагогічній підготовці, у роботі над сольним і ансамблевим репертуаром, а також у формуванні професійної суб’єктності майбутніх вокалістів, для яких поєднання індивідуальної свободи й виконавської дисципліни є визначальним чинником художньої зрілості. Зроблено висновок, що свобода і відповідальність у вокальному виконавстві не протиставляються, а утворюють діалектичну єдність: свобода без відповідальності перетворюється на довільність, а відповідальність без свободи – на формалізм. Саме здатність творчо діяти в межах художньої, стильової та професійної доцільності забезпечує якість вокального виконання в обох його формах. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням специфіки реалізації свободи й відповідальності в у процесі прийняття інтерпретаційних рішень вокалістами.

Посилання

1. Гнидь, Б. П. (1997). Історія вокального мистецтва. Київ: НМАУ. https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/408488/mod_resource/content/1/Гнидь.%20Історія%20вокального%20мистецтва.pdf

2. Кияновська, Л. О. (2002). Українська музична культура. Київ: ДМЦНЗКМ. https://oumk.od.ua/wp-content/uploads/2025/11/Кияновська-Л.-Українська-музична-культура.pdf

3. Ланіна, Т. (2017). Теоретичні основи вокального ансамблевого виконавства. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, № 2, 46–50. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23198/1/T_Lanina_MMOD_2_2017_IM.pdf

4. Черкашина-Губаренко, М. (2015). Оперний театр у культурному просторі України. Акта. https://www.acta.com.ua/download/ZmistOperaUA.pdf

5. Яковенко, В. (2025). Формування професійної суб’єктності майбутніх артистів-вокалістів на заняттях сольного співу в умовах сучасної університет-ської освіти. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (10), 93–97. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2025.1014

6. Boerner, S., & Gebert, D. (2012). Fostering artistic ensemble performance: Exploring the role of transformational leadership. Nonprofit Management and Leadership, 22(3), 347–365. https://doi.org/10.1002/nml.20043

7. Davidson, J. W. (2001). The role of the body in the production and perception of solo vocal performance: A case study of Annie Lennox. Musicae Scientiae, 5(2), 235–256. https://doi.org/10.1177/10298649010050

8. Davidson, J. W. (2007). The activity and artistry of solo vocal performance: Insights from investigative observations and interviews with Western classical singers. Musicae Scientiae, 11(2), 109–140. https://doi.org/10.1177/10298649070110S

9. De Mesel, B. (2021). Taking the straight path: P. F. Strawson’s later work on freedom and responsibility. Philosophers’ Imprint, 21(7). https://doi.org/10.3998/phimp.2021.21.7

10. Liao, M.-Y., & Davidson, J. W. (2016). The effects of gesture and movement training on the intonation of children’s singing in vocal warm-up sessions. International Journal of Music Education, 34(2), 18–34. https://doi.org/10.1177/0255761414563198

11. Lorenzi, G., & Morales Carbonell, F. (2024). Modalizing in musical performance. Mind & Language, 39(2). https://doi.org/10.1111/mila.12433

12. Marchini, M., Ramírez, R., Papiotis, P., & Maestre, E. (2014). The sense of ensemble: A machine learning approach to expressive performance modelling in string quartets. Journal of New Music Research, 43(3), 303–317. https://doi.org/10.1080/09298215.2014.894058

13. Szczepek Reed, B. (2021). Singing and the body: Body-focused and concept-focused vocal instruction. Linguistics Vanguard, 7(1). https://doi.org/10.1515/lingvan-2020-0059

14. Sutherland, A., & Cartwright, P. (2022). Working together: Implications of leadership style for the music ensemble. International Journal of Music Education, 40(4), 613–627. https://doi.org/10.1177/02557614211065768

15. Veronesi, D. (2014). Correction sequences and semiotic resources in ensemble music workshops: The case of Conduction®. Social Semiotics, 24(4), 468–494. https://doi.org/10.1080/10350330.2014.929912

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА