The beginnings of teaching to play percussion instruments in special music institutions in Odessa in the 19th century
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.5Keywords:
percussion instruments, teaching, learning, skills, abilities, performance, orchestra, orchestra department, music education institutions, music classes.Abstract
The study is devoted to the origins of professional training in teaching to play percussion instruments within the framework of musical-educational centers in Odesa, which were created in the 19th century in this region. The purpose of the article is to outline the prerequisites for the development of the art of playing percussion instruments in the specified period in Odesa and to determine the role of musical societies, special music education institutions in terms of the formation and development of professional skills and abilities of future musicians. Among the main methods of research, the inductive, dedactive, historical-chronological methods, and the method of comparative analysis were used. The prerequisites for the development of the city musical life in the 19th century were noted. The wide popularity of the xylophone player M.-J. Guzikov in Odesa in the 30’s of the 19th century and his contribution to the formation and spread of the four-row xylophone construction and performance on it in Europe and Odesa was highlighted. The place of percussion instruments and the course of education in the Music classes of Odesa Department of the Imperial Musical Society (OD IRMS) have been determined. The programs of student evenings and exams in the Music classes of OD IRMS were considered in order to determine the beginnings of teaching to play wind and percussion instruments. The programs of classes at the department of playing orchestral instruments, in particular wind and percussion instruments, were developed, and the content of the corresponding requirements was analyzed. The composition of the students of the symphony orchestra, created at the Music Classes of the OD IRMS, was traced in order to identify the students who performed percussion parts in this musical collective.
References
Аноним. По поводу совъщанія у А.Г. Рубинштейна (1883, 27 апреля (9 мая)). Одесский листок, 91, с. 2. URL: http://rarebook.onu.edu.ua:8081/ handle/123456789/13780
Вигель, Ф. Ф. (2005). Записки. Munchen: ImWerden Verlag. Грищенко, Ю. В. (2009). Становлення професійної вокальної освіти в Одесі в кінці XIX – на початку XX cтоліття. Педагогіка і психологія. Науковий вісник Чернівецького університету, 468, 123–129. URL: http://library.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/02infres/0 4elib/02visnyk/05
Данилюк, М. М. (2013). Внесок Харківської та Полтавської філій імператорського Російського музичного товариства у розвиток музичної освіти Слобожанщини (кінець ХІХ – початок ХХ століття). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 33, 28–32. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pfto_2013_33_6.
Данилюк, М. М., Данилюк, Я. В.(2021). Діяльність осередків музичної освіти на Слобожанщині у контексті культурно-освітнього розвитку регіону (друга половина XIX – початок XX cтоліття). Аспекти історичного музикознавства, XXII, 54–71. URL: https://aspekty.kh.ua
Де-Рибас, А. М. (1913). Старая Одесса. Одесса: тип. Акционерного Южно-русского о-ва печатного дела.
Зільберман, Ю. А. (2012). Київське музичне училище. Нарис діяльності. 1868–1924 роки. Київ: Клякса.
Кирпичников, А. И., Маркевич, А. И. (1894). Прошлое и настоящее Одессы. Одесса : Типографія Л. Кирхнера.
Купинский К. М. (1952). Школа игры на ксилофоне. М. : Государственное музыкальное издательство. Левченко М. Г., Форостян А. Ф. (2010). Розвиток мистецької освіти на півдні України в другій половині XIX – на початку XX століття. Педагогічні науки, 55, 43–51. URL: https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps
Малишевский, В. І. (1911). Краткій историческій очеркъ деятельности Одесскаго Отдъленія Императорскаго Русскаго Музыкального Общества и состоящаго при немъ музыкальнаго училища за двадцать пять лътъ (1886–1911). Одесса : Типо- литогр. Штаба Окр. Мирошниченко, С. В. (2013). Становление музыкального профессионализма в Одессе (доконсерваторский период). Одесса : Астропринт.
Мюлберг, К. Э. (1994). Духовые инструменты в истории музыкальной культуры Одессы и консерватории. Одесская консерватория. Забытые имена, навые страницы, Н. Л. Огренич (гл. ред.), (с. 99–106). Одесса : ОКФА.
Одесский листок (1883) Н.В.Ф. По поводу открытія въ Одессъ отдъленія (Письмо редактору), 1883, 8 мая (20 мая), с. 4. URL: http://rarebook.onu.edu.ua:8081/ handle/123456789/13789
Одесский вестник (1833), 63, с. 252. Олійник Д. Б. (2016). Ксилофон у просторі музичної культури Європи (VIII cт. до н.е. – початок XXI ст.). (дис. … канд. мистецтв : 17.00.03). Львів.
Олійник Д. Б. (2016). Формування та промислове виробництво чотирирядних ксилофонів у другій половині XIX – XХ ст. Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя, 8, 92–96.
Отчетъ Одесскаго Отдъленія Императорскаго Русскаго Музыкального Общества съ 1-го сентября 1892 года по 1-е сентября 1893 года (1894). Одесса : Типографія «Одесскаго Листка».
Посвалюк В. Т. (2006). Мистецтво гри на трубі в Україні. Київ : КНУКіМ. Правила и условія поступленія въ музыкальные классы Одесскаго Отдъленія Императорскаго Русскаго Музыкального Общества. (1887). Одесса : Типографія «Нов. Телегр.».
Рибалко Т. О. (2010). Мистецьке життя Миколаївщини у II половині XIX століття. Культура народов Причерноморья, 196 (1), 39–41. URL: http:// dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44121
Розенберг, Р. М. (1995). Музыкальная Одесса. Одесса: Редакционно-издательский отдел областного управления печати.
Рудчук, Ю. А. (2006). Духова музика в Україні (XVIII–XIX cт.). Київ: ДАКККіМ. Совъщаніе у А. Г. Рубинштейна. (1883, 24 апреля (6мая)). Одесский листок, 89, 3. URL: http:// rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/123456789/ 13778
Сокол О. В., Маркова О. М., Самойленко О. І. (та ін.). (2013). Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової: 100 років. Одеса : Астро- принт.
Тищенко, И. К. (1983). Белорусский орфей. Неман, 5, 169–172. Устав Общества изящныхъ искусствъ въ Одессе. Statut de la société des beaux-arts a Odessa. (1872). Одесса : Гор. Тип. Сод. Алексомати. Уставъ Общества любителей музыки въ Одессъ. Одесса : г.т.сод. Алексомати.
Учебные планы и программы музыкальныхъ классовъ Одесскаго Отдъленія Императорскаго Русскаго Музыкального Общества. (1894). Одесса : Типографія «Одесскаго Листка».
Хиждеу, Б. Ф. (1844). Иосиф Гузиков. Биографический очерк. Одесский вестник, 77, 385–386.
Ямпольский, И. М. (1959). Первый виртуоз на ксилофоне. Советская музыка, 11, 134–136.
Kogan, V. Local Paganini. (2010, June). The Jewish newspaper, 6 (94). Retrived from: http://shtetle.com/ shtetls_mog/shklov/kogan_eng.html Liszt, F. Lettre d’un bachelier ès-musique. A un poète voyageur. (1837, February 12). Revue et gazette musicale de Paris, pp. 54–56.
P. Concert De MM. Gusikow et Lee. (1837, January 22). Revue et gazette musicale de Paris, pp. 31–32.
Schlesinger S. (1836). Joseph Gusikow und dessen Holz- und Stroh- Instrument. Ein biographisch artistischer Beitrag zur richtigen Würdigung ausserordentlichen Erscheinung. Wien: F.Tendler.
