Методологічні аспекти формування художньо-виконавської емотивності майбутніх викладачів фортепіано
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-1.10Ключові слова:
емоція, художня емоція, емотивність, художньо-виконавська емотивність, викладач фортепіано, фортепіанна підготовки, методологічний підхід, екзистенційний підхід, герменевтичний підхід, полікомунікативний підхід, евристичний підхідАнотація
У статті репрезентовано результати дослідження проблеми емотивності в контексті музично-виконавської та мистецько-освітньої діяльності майбутніх викладачів фортепіано. Художньо-виконавська емотивність розкривається в роботі як інтегральний багатоаспектний феномен, що відображає здатність студента-музиканта до усвідомленої, художньо виразної, концептуально осмисленої та переконливої трансляції емоційно-образного змісту музичного твору засобами музично- виконавської та вербально-педагогічної репрезентації. Мета статті – визначити й обґрунтувати науково-методологічні підходи й художньо-педагогічні принципи формування художньо-виконавської емотивності майбутніх викладачів фортепіано. Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукової системності та інтегративності. Використано методи наукового аналізу, узагальнення, моделювання, екстраполяції. Репрезентовано зміст художньо-виконавської емотивності здобувачів вищої мистецької освіти, який розкривається в емоційно-образному, інтерпретаційно-смисловому, комунікативно-виразному та рефлексивно-педагогічному компонентах. Автором викладено перелік взаємодоповнювальних науково-методологічних підходів до формування художньо-виконавської емотивності в здобувачів освіти в процесі фортепіанної підготовки, серед яких екзистенційний, герменевтичний, полікомунікативний та евристичний. Кожен з наукових підходів розкривається у площині переваг у контексті формування художньо-виконавської емотивності. Запропоновано базові художньо-педагогічні принципи формування художньо-виконавської емотивності майбутніх викладачів фортепіано, якими є принцип художньо-емоційного наративу, психоемоційної іманентності, накопичення художньо-ментального досвіду, рефлексивності.
Посилання
Кемін, У. (2020). Eмоція, емоційність та емотивність: до проблеми розмежування термінопонять. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 1 (25). 12–16. https://doi.org/10.24061/202285
Мимрик, М. Р. ( 2024). Екзистенційно-феноменологічний підхід до музично-виконавської комунікативності студентів факультетів мистецтв. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 32. 36–44. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series14.2024.32.05
Оганезова-Григоренко, О. В., & Хуа, Цивей (2024). Образно-смисловий контент інтерпретації: герменевтичний підхід. Південноукраїнські мистецькі студії. 4 (7). 88–93. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.14
Парфентьєва, І. П., & Матвійчук, К. О. (2018). Етимологія поняття «евристичний підхід». World Science. 3(8(36), 46–49. https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30082018/6078
Чжен, Ланьюе, & Новська, О. Р. ( 2023). Феномен художньо-виконавськоїемотивності майбутніх викладачів фортепіано. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. 8. 17–23. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2023.83
Шах, К., & Коваль, Л. (2021). Проблема вербалізації емоцій у науковому дискурсі. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 41, том 3. 140–145. https://doi.org/10.24919/2308-4863/41-3-211
Юй, Цютун. (2023). Сутність і зміст полікомунікативної компетентності в діяльності хормейстера. Інноваційна педагогіка, 58, т. 2., 76–80. https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2023/58.2.166
