Гра в оркестрі як засіб колективного музикування
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.10Ключові слова:
колективне музикування, оркестрове виконавство, засіб колективного музикування, оркестр, гра в оркестріАнотація
Гра в оркестрі є важливою формою колективного музикування, яка відіграє значну роль у розвитку як індивідуальних, так і колективних музичних здібностей. Ця стаття аналізує ключові аспекти оркестрового виконавства, розглядаючи не лише технічні та виконавські вимоги, а й психологічні та соціальні складові, що роблять оркестрову гру потужним інструментом у процесі музичної освіти. Автори акцентують увагу на важливості розвитку навичок ансамблевої взаємодії, слухової уваги, інтонаційної точності та відповідальності, а також на психологічних аспектах, що забезпечують успішне функціонування оркестрових колективів.Також у статті розглядається роль педагога як організатора та наставника, здатного надати учням необхідні знання й практичні навички для ефективного виконання в оркестровому контексті. Висвітлюється важливість комплексного підходу до навчання, що включає і індивідуальні, і колективні форми музичної діяльності, а також значення психологічного комфорту та емоційної підтримки в процесі музичного навчання. Додатково стаття розглядає роль оркестрової практики в розвитку важливих соціальних і психологічних якостей учнів, таких як відповідальність, комунікабельність, уміння працювати в команді та здатність до творчого самовираження. Оркестр допомагає сформувати у молодих музикантів розуміння важливості колективної роботи, сприяє розвитку музичних та соціальних компетенцій, а також підвищує рівень художнього сприйняття та виконавської майстерності.На основі проведеного дослідження виявлено, що основними характеристиками оркестрового виконавства є його структурна організація, яка включає різні інструментальні групи, кожна з яких має своє функціональне значення; ключовою фігурою є диригент; кожен музикант виконує свою партію, що сприяє гармонійному звучанню колективу, а оркестрова гра розвиває ансамблевий слух, що дозволяє виконавцям краще взаємодіяти між собою; важливим аспектом є дисципліна; репертуар оркестру включає музику різних стилів і епох, що сприяє розширенню музичного світогляду виконавців; колективна гра допомагає формувати комунікативні навички, взаєморозуміння між музикантами та командний дух; створення унікальних музичних образів; наявність психологічної стійкості у музикантів.
Посилання
Бондарчук, В. (Ред.). (2013). Історія народно-інструментального виконавства в Україні: навч. посіб. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського.
Душний, А. (2015). Оркестрове музикування на народних інструментах в контексті академічного синтезу XXI століття. Актуальні питання гуманітарних наук, 12, 98–106.
Зуб, Г. (2018). До проблеми підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва до роботи з інструментальними аматорськими колективами. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 60, 187–191.
Ільченко, О. (1995). Деякі проблеми формування українського оркестру народних інструментів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 1, 31–34.
Рябова, О. (2016). Колективне музикування як ефективний засіб формування музично-стильових уявлень підлітків. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 4, 140–143.
Сироєжко, О. (2014). Організація навчально-виховної роботи в дитячому оркестрі народних інструментів в позашкільному навчальному закладі. The generation of scientific ideas, 1, 62–68.
Сідлецька, Т. (2011). Практична культурологія. Історія народнооркестрового виконавства України: навч. посіб. Ч.1. Вінниця: ВНТУ.
Ткаченко, І. (2017). Колективна форма роботи в музично-естетичному вихованні дітей. Педагогічні науки, 5, 32–36.
Simmons, J. Learning Orchestral Percussion. From the Concert Hall to the Classroom. URL: https://jesssimmons.com/learning-orchestral-percussion/