Українознавчий простір науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-4.13Ключові слова:
Олександра Степанська, українське музичне діаспорознавство, Григорій Кисельов, Микола Лисенко та київська «Стара Громада», Іоанн Яструбецький, Михайло Драй-Хмара, Микола Грінченко, Андронік Степович, Григорій Ґалаґан, україноцентричністьАнотація
У статті розглянуто українознавчий простір науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності кандидатки мистецтвознавства Олександри Степанської. Метою статті є презентація українознавчого простору науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської. Методологія дослідження ґрунтувалася на використанні біографічного, історико-культурного, хронологічного, контекстуального методів, які дали змогу виявити специфіку української ідентичності, що яскраво увиразнюється в усіх напрямах діяльності науковиці. Зазначено, що Олександра Степанська є музикознавцем – представником португальського сегменту української наукової діаспори, дійсним членом «Центру українського-європейського наукового співробітництва» (CUESC) й онукою викладача Київської консерваторії Григорія Кисельова (1901–1952) – учня Миколи Грінченка та Климента Квітки, який стояв у витоків української академічної музикознавчої науки. Вона багато років мешкає і працює в Португалії. Здійснено презентацію українознавчого простору науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської. Доведено, що усі вектори вияву її пасіонарної особистості пов’язані з ідеєю української ідентичності. Як генетичний носій довготривалих високих українських культурних традицій Олександра Степанська упродовж багатьох років мешкання у Португалії у різних формах популяризації поширює знання про цінності національного мистецтва, реалізує себе як педагог-просвітник, виконавець, дослідник маловідомих сторінок архівної музичної культури України. З’ясовано, що домінантою наукових публікацій науковиці є висвітлення фактів україноцентричної історії музичної культури. Окреслено перспективи подальших досліджень діяльності Олександри Степанської в системі українського музичного діаспорознавства.
Посилання
1. Дутчак, В. (2015) Бандурне мистецтво в системі музичної культури української діаспори ХХ – початку ХХІ століття. Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки, 23, 175–180. URL: https://histj.oa.edu.ua/assets/files/Dutchak.pdf.
2. Карась, Г. (2004) Основні етапи розвитку музичної культури української діаспори. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Мистецтвознавство, VI, 3–12. URL: https://lib-repo.pnu.edu.ua/bitstream/123456789/22803.pdf.
3. Карась, Г. (2015) Українське музичне діаспорознавство в системі навчально-виховного процесу сучасної вищої школи України. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство, 16, ч. 1, 38–43. URL: https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/artstudies/article/view/3226.
4. Кияновська, Л. (2002) Українська музична культура: навчальний посібник. Київ: ДМЦНЗКМ. URL: https://studfile.net/preview/8982110.
5. Осмачко, Ю. (2019) Музикознавча спадщина Д. Гординської-Каранович та її роль у розкритті музичного життя української діаспори США. Молодь і ринок, 3, 176–182. URL: http://mir.dspu.edu.ua/issue/view/10037.
6. Путівник по особових фондах Архівних наукових фондів та рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського (2005). НАН України. ІМФЕ імені М. Рильського. Київ, 129 с. URL: http://resource.history.org.ua/item/0007215.
7. Степанська, О. (2024) Андроник Степович та його музично-критична діяльність. Українська музика: науковий часопис, 3–4 (50–51), 120–133. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-3-4-50-51-13.
8. Степанська, О. (2024) Епістолярна спадщина Михайла Драй-Хмари як джерело українського музикознавства. Українська музика: науковий часопис, 2 (49), 146–161. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-2-49-15.
9. Степанська, О. (2024) Михайло Драй-Хмара: музикалії життя та поетичної творчості. Українська музика: науковий часопис, 1 (48), 134–145. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-1-48-13.
10. Степанська, О. (1998) М. Лисенко та М. Костомаров: життєві та творчі паралелі. Київське музикознавство: збірка статей. Вип. 1. Київське державне вище музичне училище ім. Р. Гліера, 34–43.
11. Степанська, О. (1997) М. Лисенко у дзеркалі Київської «Старої Громади». Теоретичні та практичні питання культурології, ч. 1, 16–22. Київ: Логос.
12. Степанська, О. (2025) Музика як фактор національної еліти у світоглядних засадах Григорія Ґалаґана. Українська музика: науковий часопис, 1 (52), 114–127. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-1- 52-11.
13. Степанська, О. (2004) Португальська музика XVIII століття в аспекті європейських впливів. Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство, 13, 158–169.
14. Степанська, О. (1997) Римський-Корсаков і Лисенко: історія творчих стосунків. Музика. Травень – Червень, 3, 23–25.
15. Степанська, О. (2000) Творчі контакти М. Лисенка 70-х років в контексті розвитку міфологічної науки. Історія музики в минулому і сучасності. Науковий вісник Національної Музичної Академії ім. П. Чайковського, 12, 3–10.
16. Чайка, В. (2018) Музична культура української діаспори США та Канади в контексті суспільно-культурного життя ХХ ст. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні відносини, 4, 24–29. URL: http://www.visnyk-intrelations.uzhnu.uz.ua/archive/4/5.pdf.
17. Бесіда з Олександрою Степанською (березень 2022 року). Особовий архів Мартинюк Т., 1–4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






