Звуковий ландшафт балету «Mariupol» Івана Гаркуши та Владислава Детюченка
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.14Ключові слова:
сучасний український балет, творчість І. Гаркуши, хореографічна лексика В. Детюченка, звуковий ландшафт, російсько-українська війна, міжнародна діяльність українських митцівАнотація
У статті розглянуто звуковий ландшафт балету «Mariupol», створеного українським композитором та саунд-артистом Іваном Гаркушею та хореографом Владиславом Детюченком. Метою дослідження є аналіз звукових елементів балетної партитури та їх координація із хореографічним вирішенням, які формують унікальний звуковий простір цього твору. Визначено їхнє значення у відображенні сучасного стану України під час російсько-української війни. Осмислено поняття «звуковий ландшафт» та виокремлено основні параметри цього явища у музично-театральній практиці. Обґрунтовано, що звуковий ландшафт балету «Mariupol» базується на синтезі урбаністичних звуків (уривки інтерв’ю, звук сирени тощо), авторської хорової української музики (М. Леонтович) та сучасних музичних технік у полі саунд-арту. Композитор І. Гаркуша використовує широкий спектр музичних стилів – від класичних мотивів до електронних звуків, що дозволяє передати різноманітність і багатогранність звукового середовища міста. Важливу роль у створенні звукового простору відіграють також тембральні рішення, що поєднують як акустичні звуки, так і сучасні електронні засоби. Визначено, що хореографія В. Детюченка, своєю чергою, підкреслює емоційний складник музики, передаючи через рухи танцюристів напругу, динаміку та контрасти внутрішніх почуттів. Важливими стають інтимні моменти особистих переживань та перевтілень. Хореографічні рішення акцентують увагу на деталях, що дозволяє глибше відчути емоційний стан персонажів. Важливим аспектом статті стало визначення ролі сучасних технологій, зокрема платформи Zoom, у процесі постановки балету у Вашингтоні (США). Доведено, що митці використовують культурні та музичні елементи, що відображають історичну спадщину та сучасний розвиток міста, створюючи тим самим унікальний мистецький твір, що резонує з аудиторією і стає рупором сучасних трагічних подій в Україні. Зазначено, що саме звуковий ландшафт балету «Mariupol» є важливим інструментом для розуміння культурних, соціальних та історичних процесів у сучасному місті в Україні, яке зазнає атак зі сторони ворога.
Посилання
Боголюбова, І. (2019) Урбаністична культурологія: почути образ міста (частина І). Мистецтвознавчі записки, 35. 83–89.
Літовченко, О. (2022) Репрезентативні орієнтири хореографічних творів в сучасному мистецькому просторі. Актуальні питання гуманітарних наук, 58 (1). 101–107.
Манукян, Ю. (2022) Звукові ландшафти за часів війни. Голос німоти. URL: https://postimpreza.org/texts/zvukovi-landshafty-za-chasiv-viiny-holos-nimoty.
Чекан, Ю. (2001) Звуковий ландшафт прози Андруховича: Українська література без української музики? Київське музикознавство, 6. 34–45.
Чібалашвілі, А. (2021) Штучний інтелект у мистецьких практиках. Сучасне мистецтво, 17. 41–50.
Schafer, R. M. (1994) The soundscape: Our sonic environment and the tuning of the world. Simon and Schuster.
Tukova, I. (2023) Art music and war: Ukrainian case 2022. Musicologica Brunensia, 58, 193–204.