Категорія емоційності у сучасному фортепіанному виконавстві
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.16Ключові слова:
музичне мистецтво, фортепіанне виконавство, емоція, емоційність, фортепіанне мистецтвоАнотація
У статті досліджується природа емоційності як невід’ємний складник фортепіанного виконавства. Фортепіанне виконавство розглядається як комунікативний процес між композитором і виконавцем та виконавцем і аудиторією, в якому функція виконавця полягає у трансляції змістів музичного твору аудиторії. Розглядається співвідношення раціонального та емоційного у структурі виконавської діяльності, проаналізовано спроби класифікації типів піаністів, що ґрунтуються на переважанні емоційного або раціонального начала. Емоційність розглядається як невід’ємний складник музичного мистецтва загалом і змісту кожного конкретного музичного твору зокрема. Показано, що емоції, які відчувають слухачі під час прослуховування певного музичного твору, неможливо пояснити лише тембральними або динамічними властивостями окремих музичних інструментів, задіяних у виконанні. Фортепіанний звук у цьому відношенні володіє одним з найбільш широких емоційних спектрів, отже, емоційне навантаження окремих фортепіанних звуків неможливо розглядати поза контекстом виконуваного музичного твору. Натомість як основний носій змісту музичного твору розглядається інтонація, що трактується в широкому сенсі й охоплює комплекс звуковисотних та динамічних характеристик звуку. При цьому, на відміну від слова, що передає конкретизований зміст, інтонація передає ставлення людини, отже, переважно емоції. Окрім інтонаційної сфери, значну роль відіграє також гармонізація, темп, агогіка та інші музичні виразові засоби. З практичної точки зору велике значення має також туше або характер дотику пальців піаніста до інструмента, що зумовлюють тембральні та динамічні характеристики звучання. Разом із тим показано, що емоції слухача не завжди співпадають з емоціями, що закладаються авторами твору або транслюються виконавцями. Можливою причиною подібних розбіжностей можуть бути індивідуальний досвід або уподобання слухачів. Це вказує на складну природу емоційності, що включає велику кількість чинників, які потребують подальших досліджень.
Посилання
Бондаренко, А. (2022) Мюзикл як інтонаційна практика. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (46), 78–86. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258619.
Драч, І. (2017) Емоційність і раціональність у музичній інтерпретації: досвід сучасної виконавської практики. Київ : Музична Україна.
Котляревська О. (2004) Інтонація. Українська музична енциклопедія, т. 2, 243.
Москаленко, В. (2013) Лекції з музичної інтерпретації : навчальний посібник. Київ : НМАУ.
Москаленко, В. (2022). Слухач у музичному творі. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 135. 8–16.
Нижник, Л. (2013) Музична інтерпретація: емоційні та раціональні основи. Харків : Фоліо.
Рум’янцева, А. (2018) Виразність як категорія фортепіанно-виконавського музикознавства. Культура України, 61, 179–189.
Федорів, Я. (2008) Про співвідношення між поняттями «просодія» та «інтонація». Наукові записки, 19, 45–47.
Чекан, Ю. І. (2010) Інтонаційний образ світу як категорія історичного музикознавства : автореф. дис. … д-ра мистецтвознав. : 17.00.03. НМАУ імені П. І. Чайковського. Київ, 32 с.
Чень Чень (2015) Феномен емоційності у музично-виконавському процесі майбутнього вчителя музики. Наука і освіта, 2, 119–123.
Чернявська, М. (2021) Навчально-методичний посібник з дисципліни «Історія фортепіанного виконавського мистецтва» для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Спеціальність 025 «Музичне мистецтво». Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.
Чжен Ланьюе, Новська, О. (2024) Феномен художньо-виконавської емотивності майбутніх викладачів фортепіано. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (8), 17–23. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2023.83.
Швець, Н., & Сбітная, Д. (2023) Музичне виконавство в контексті феномену постмодерністської музичної культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : науковий журнал, 1, 70–74.
Ян Хуейянь (2023) Категорія виконавського мислення у сучасній фортепіанології. Музичне мистецтво і культура, 38, 200–212.
Chau, C. J., & Horner, A. (2015) The effects of pitch and dynamics on the emotional characteristics of piano sounds. In ICMC, 41, 372–375.
Chau C.-j., Wu B., and Horner, A. (2014) “Timbre Features and Music Emotion in Plucked String, Mallet Percussion, and Keyboard Tones.” in Proc. 40th Int. Comp. Music Conf. (ICMC), 982–989.
Chowdhury, S., & Widmer, G. (2021) On perceived emotion in expressive piano performance: Further experimental evidence for the relevance of midlevel perceptual features. In Proceedings of the 22nd International Society for Music Information Retrieval (ISMIR) Conference, Online. https://doi.org/10.48550/arXiv.2107.13231.
Evans, P., & Schubert, E. (2008) Relationships between expressed and felt emotions in music. Musicae Scientiae, 12(1), 75–99.
Intonation. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/intonation.
Goebl, W. (2017) Movement and touch in piano performance. Handbook of human еmotion, 10, 978–3.
Martienssen, Carl Adolf: Die individuelle Klaviertechnik auf der Grundlage des schöpferischen Klangwillens. Breitkopf & Härtel, Leipzig.
Wu, R. (2020, February) Analysis on the Emotion Expressing Technique in Piano Performance. In 6th International Conference on Education, Language, Art and Inter-cultural Communication (ICELAIC 2019), pp. 609–612. Atlantis Press.
