The category of emotionality in modern piano performance

Authors

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.16

Keywords:

musical art, piano performance, emotion, emotionality, piano art

Abstract

The article examines the nature of emotionality as an integral component of piano performance. Piano performance is considered as a communicative process between the composer and the performer and the performer and the audience, in which the performer’s function is to broadcast the contents of the musical work to the audience. The ratio of rational and emotional in the structure of performance activity is considered, attempts to classify types of pianists based on the predominance of emotional or rational principles are analyzed. Emotionality is considered as an integral component of musical art in general and the content of each specific piece of music in particular. It is shown that the emotions felt by listeners while listening to a certain piece of music cannot be explained only by the timbral or dynamic properties of individual musical instruments involved in the performance. In this regard, the piano sound has one of the widest emotional spectrums, so, the emotional load of individual piano sounds cannot be considered outside the context of the performed piece of music. Instead, intonation, which is interpreted in a broad sense and includes a complex of pitch and dynamic characteristics of sound, is considered as the main carrier of the content of a musical work. At the same time, in contrast to a word that conveys a concrete meaning, intonation conveys a person’s attitude, therefore, mainly emotions. In addition to the intonation sphere, harmonization, tempo, agogic and other musical means of expression also play a significant role. From a practical point of view, the touch, or the nature of the touch of the pianist’s fingers to the instrument, is also of great importance, which determines the timbral and dynamic characteristics of the sound. At the same time, it is shown that the emotions of the listener do not always coincide with the emotions laid down by the authors of the work or broadcast by the performers. A possible reason for such discrepancies may be the individual experience or preferences of listeners. This indicates the complex nature of emotionality, involving a large number of factors that require further research.

References

Бондаренко, А. (2022) Мюзикл як інтонаційна практика. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (46), 78–86. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258619.

Драч, І. (2017) Емоційність і раціональність у музичній інтерпретації: досвід сучасної виконавської практики. Київ : Музична Україна.

Котляревська О. (2004) Інтонація. Українська музична енциклопедія, т. 2, 243.

Москаленко, В. (2013) Лекції з музичної інтерпретації : навчальний посібник. Київ : НМАУ.

Москаленко, В. (2022). Слухач у музичному творі. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 135. 8–16.

Нижник, Л. (2013) Музична інтерпретація: емоційні та раціональні основи. Харків : Фоліо.

Рум’янцева, А. (2018) Виразність як категорія фортепіанно-виконавського музикознавства. Культура України, 61, 179–189.

Федорів, Я. (2008) Про співвідношення між поняттями «просодія» та «інтонація». Наукові записки, 19, 45–47.

Чекан, Ю. І. (2010) Інтонаційний образ світу як категорія історичного музикознавства : автореф. дис. … д-ра мистецтвознав. : 17.00.03. НМАУ імені П. І. Чайковського. Київ, 32 с.

Чень Чень (2015) Феномен емоційності у музично-виконавському процесі майбутнього вчителя музики. Наука і освіта, 2, 119–123.

Чернявська, М. (2021) Навчально-методичний посібник з дисципліни «Історія фортепіанного виконавського мистецтва» для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. Спеціальність 025 «Музичне мистецтво». Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.

Чжен Ланьюе, Новська, О. (2024) Феномен художньо-виконавської емотивності майбутніх викладачів фортепіано. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (8), 17–23. https://doi.org/10.28925/2518-766X.2023.83.

Швець, Н., & Сбітная, Д. (2023) Музичне виконавство в контексті феномену постмодерністської музичної культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : науковий журнал, 1, 70–74.

Ян Хуейянь (2023) Категорія виконавського мислення у сучасній фортепіанології. Музичне мистецтво і культура, 38, 200–212.

Chau, C. J., & Horner, A. (2015) The effects of pitch and dynamics on the emotional characteristics of piano sounds. In ICMC, 41, 372–375.

Chau C.-j., Wu B., and Horner, A. (2014) “Timbre Features and Music Emotion in Plucked String, Mallet Percussion, and Keyboard Tones.” in Proc. 40th Int. Comp. Music Conf. (ICMC), 982–989.

Chowdhury, S., & Widmer, G. (2021) On perceived emotion in expressive piano performance: Further experimental evidence for the relevance of midlevel perceptual features. In Proceedings of the 22nd International Society for Music Information Retrieval (ISMIR) Conference, Online. https://doi.org/10.48550/arXiv.2107.13231.

Evans, P., & Schubert, E. (2008) Relationships between expressed and felt emotions in music. Musicae Scientiae, 12(1), 75–99.

Intonation. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/intonation.

Goebl, W. (2017) Movement and touch in piano performance. Handbook of human еmotion, 10, 978–3.

Martienssen, Carl Adolf: Die individuelle Klaviertechnik auf der Grundlage des schöpferischen Klangwillens. Breitkopf & Härtel, Leipzig.

Wu, R. (2020, February) Analysis on the Emotion Expressing Technique in Piano Performance. In 6th International Conference on Education, Language, Art and Inter-cultural Communication (ICELAIC 2019), pp. 609–612. Atlantis Press.

Published

2024-12-05

Issue

Section

SECTION 2. MODERN STUDIES IN ART AREA