Вальс як структурно-драматургічний чинник віденської оперети Йоганна Штрауса: жанрово-стильовий та диригентсько-інтерпретаційний виміри

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.18

Ключові слова:

диригент-хормейстер, хорова культура, українська музична традиція, професійна еволюція, диригентське мистецтво, мистецтво

Анотація

У дослідженні проаналізовано еволюцію професії диригента-хормейстера в українській музичній культурі і розглянуто її як складний історико-культурний і мистецький процес, зумовлений змінами соціального середовища, художніх пріоритетів та інституційних форм хорового виконавства. У ході досягнення мети досліджено трансформацію професійних функцій диригента-хормейстера від регентсько-утилітарної моделі керування хором до сучасного багатовимірного феномена, що поєднує художньо-інтерпретаційну, педагогічну, організаційну та соціокультурну діяльність. Виокремлено основні історичні етапи становлення професії, окреслено їхні характерні риси та визначено чинники, які вплинули на зміну статусу диригента-хормейстера в українській музичній традиції. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному осмисленні професії диригента-хормейстера як культуротворчого явища, що розвивається у взаємозв’язку з національною ідентичністю, репертуарною політикою та сучасними комунікативними практиками. Методологічну основу дослідження становлять системний та теоретичний підходи, що забезпечили цілісне осмислення професії диригента-хормейстера як багатовимірного соціокультурного й мистецького феномена. Сфокусовано увагу на доцільності вважати сформовану професійну діяльність диригента-хормейстера інтегративною системою, у межах якої поєднуються індивідуальні творчі можливості учасників хору та колективна виконавська концепція. У результаті дослідження встановлено, що сучасний диригент-хормейстер виступає не лише керівником виконавського процесу, але й лідером творчої спільноти та медіатором між хоровим колективом і суспільством. Доведено, що його професійна ефективність значною мірою залежить від здатності формувати сприятливе соціально-психологічне середовище в колективі, адаптуватися до умов цифровізації культури та використовувати нові форми комунікації для популяризації хорового мистецтва.

Посилання

1. Buffalo State College. (n.d.) Johann Strauss II and the Viennese Waltz. URL: https://digitalcommons.buffalostate.edu/srcc-sp21-arts/6/?utm_source.

2. Fouché, P.J.P., & Strauss, E. (2024) The Waltz King, Johann Baptist Strauss II (1825–1899): Psychobiography from a componential creativity perspective. URL: https://www.researchgate.net/publication/379537817_The_Waltz_King_Johann_Baptist_Strauss_II_1825-1899_a_psychobiography_from_a_componential_creativity_perspective.

3. Naxos. (n.d.) Strauss: Most Famous Waltzes [Sound recording]. URL: https://www.naxos.com/CatalogueDetail/?id=8.550152&utm_source.

4. Redondo, M.S. (2023) Jacques Offenbach and Johann Strauss II: Operettas, Waltzes, and the Value of Brands. URL: https://ideas.repec.org/h/spr/sprchp/978-3-031-43226-2_9.html.

5. Yang, J. (2023) An empirical study of timing in the recordings of “The Blue Danube”. URL: https://www.musau.org/parts/neue-article-page/view/135?utm_source.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА