Фортепіанне виконавство в аспекті наукових досліджень

Автор(и)

  • Олена Євгенівна Реброва Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0001-7549-6811
  • Маріана Вакарчук Кишинівський державний педагогічний університет імені Іон Крянге https://orcid.org/0000-0001-5184-4076

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.19

Ключові слова:

фортепіанне виконавство, мистецька освіта, методологія, виконавська інтерпретація, антропологічний підхід, художня ментальність, органологія, музична педагогіка

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз фортепіанного виконавства як полівекторного об’єкта наукових розвідок, що охоплює спектр від мистецтвознавства до психофізіології. Мета статті полягає в побудові теоретичної моделі поєднання дослідницької проблематики щодо фортепіанного виконавства як теоретичної основи актуалізації методичного контексту його удосконалення в галузі мистецької освіти. Для досягнення цієї мети авторами реалізовано завдання з екстраполяції методології мистецтвознавства в практичну площину, визначення методичного потенціалу актуальних дослідницьких положень та виокремлення перспектив розвитку піаністичної освіти. Методологія дослідження ґрунтується на принципі поліпарадигмальності, що дає змогу інтегрувати музикознавчий, антропологічний та органологічний підходи. У роботі адаптовано чотирирівневу модель С. Шипа (імпліцитний, теоретичний, метанауковий та світоглядно-філософський рівні) до специфіки діяльності піаніста-інтерпретатора. Особливу увагу приділено антропологічному аспекту, який розкриває внутрішні процеси піаніста: виконавську надійність, музичну пам’ять та художнє мислення, а також біомеханіку взаємодії з інструментом (Tuche). У статті вперше системно поєднано концепцію художньо-творчої ментальності з проблемою історично-інформованої інтерпретації (HIP). Розглянуто роль якості інструментарію (Steinway, Bösendorfer, Yamaha тощо) у процесі матеріалізації художнього образу. Автор доводить, що об’єктом музичної педагогіки є не лише текст, але й особистість виконавця, що потребує синтезу теоретичних знань та практико-орієнтованих методик. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення нових методичних рекомендацій у галузі мистецької освіти та професійної підготовки піаністів.

Посилання

1. Ван, Чєнь. (2025) Формування фактурно-стильових виконавських умінь майбутніх викладачів та учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано: дис. … доктора філософії; Університет Ушинського.

2. Душний, А., Заєць, В., Заєць, О. (2023) Психологічні аспекти музично-виконавської естетики. Modern art education: theoretical-practical discourse: Scientific monograph. Baltija Publishing, 93–118. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-301-9-5.

3. Івахова, К. (2023) Історико-мистецтвознавчі та художньо-дидактичні дослідження фортепіанної творчості Мирослава Скорика. Педагогічний дискурс, 15, 279–285.

4. Карпов, В., Бондик, О., Лимар, Г., Наумов, О. (2020) Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій. Культура і сучасність, 1, 110–117.

5. Катрич, О. (2000) Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти). Дрогобич.

6. Касьяненко, Л. (2021) Піаніст і фактура: монографія. ФОП Цьома С.

7. Касьяненко, Л. (2022) Класифікація фортепіанних штрихів як теоретичний інструмент освоєння піанізму. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 33–43. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.6.

8. Кашкадамова, Н. (2014) Виконавська інтерпретація у фортепіанному мистецтві ХХ сторіччя: підручник. Львів.

9. Коновалова, І. (2019) Феномен композитора в європейській музичній культурі ХХ століття: особистісні та діяльнісні аспекти: дис. … докт. мистецтвознавства. Харків.

10. Кочнєв, В. (2025) Поетика сонатної форми у Ф. Шуберта: від композиційного принципу до виконавського переживання. Музичне мистецтво і культура, 43, 175–191. DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-13.

11. Кричинська, О. (2017) Стильові аспекти розвитку європейської фортепіанної сюїти першої третини ХХ століття: дис. … канд. мистецтвознавства; Національна музична академія імені П. Чайковського.

12. Левкулич, Є. (2021) Фортепіанна спадщина Сергія Борткевича у актуальному просторі виконавського мистецтва ХХ – початку ХХІ століття: дис. … канд. мистецтвознавства; Національна музична академія України імені П. Чайковського.

13. Марценківська, О. (2014) Загальні тенденції музичного романтизму та їх прояв у фортепіанній творчості Б. Лятошинського. Київське музикознавство, 48, 132–148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kmuz_2014_48_15.

14. Масляєва, О. (2012) Фортепіанні paraфрази Ф. Ліста за операми Дж. Верді: «Ернані», «Ріголетто», «Трубадур». Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство, 2, 43–48.

15. Мимрик, М. (2022) Герменевтика музичних творів у контексті інтерпретаційної діяльності викладача мистецьких дисциплін: акмеологічний вимір. Науковий часопис НПУ імені М. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти, 28, 37–44. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2022.28.06.

16. Муляр, А. (2022) Фортепіанно-виконавська інтерпретація як когнітивний феномен (на основі підходів сучасних українських музикознавців). Музичне мистецтво і культура, 35, 121–134. DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-1-10.

17. Реброва, О. (2023) Теоретичне дослідження художньо-ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва: монографія: 2-ге вид. Суми. DOI: https://doi.org/10.24195/Rebrova2023.

18. Реброва, О., Шао Ці, Чень Ліньлінь. (2023) Художній контент фортепіанної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 52–58. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.8.

19. Рукомойников, В. (2025) Специфіка роботи виконавського апарату піаніста в процесі музичної інтерпретації (на прикладі творів для фортепіано соло ХІХ–ХХ століть: дис. … докт. філософії; Національна музична академія України імені П. Чайковського. URL: http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1009.

20. Рябов, І. (2016) Виконавський тезаурус піаніста: метод аналізу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 89–93.

21. Рябов, І. (2021) Постмодернізм та фортепіанне виконавство: гра, симуляція та полістилістика. The world of science and innovation. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House, 611–622. URL: https://sci-conf.com.ua/ix-mezhdunarodnaya-nauchnoprakticheskaya-konferentsiya-the-world-of-scienceand-innovation-7-9-aprelya-2021-goda-londonvelikobritaniya-arhiv.

22. Рябуха, Н. (2009) Виконавська інтерпретація як метод пізнання музичного твору. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 16, 135–142.

23. Рябуха, Н. (2013) Специфіка виконавської інтерпретації в системі трансформації культурних парадигм постмодернізму. Культура України, 43. URL: https://scholar.google.com/scholar?oi=bibs&cluster=875930448459141018&btnI=1&hl=uk.

24. Самойленко, О., & Осадча, С. (2020) Музична семіологія як актуальний напрям теорії мовної свідомості. Modern culture studies and art history: an experience of Ukraine and EU: Collective monograph. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 436–458.

25. Шип, С. (2020) Методологія музикознавства: постановка проблеми та основні поняття. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. Чайковського, 129, 9–25.

26. Шип, С. (2023a) Музична герменевтика: монографія. ФОП Цьома С.

27. Шип, С. (2023b) Теорія художніх стилів: монографія. ФОП Цьома С.

28. Шип, С. (2024) Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, 2 (5), 157–167.

29. Шумакова, Є. (2024) Жанр парафрази та транскрипції у фортепіанному виконавстві. Музичне мистецтво і культура, 38, 44–56. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-38-4.

30. Floros, C. (2010) Johannes Brahms, Free but Alone: A Life for a Poetic Music. Peter Lang.

31. Kasianenko, L. (2020) Understanding of Chopin’s music and a new look at its content. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 42, 103–112.

32. Kondratska, L., Rebrova, O., Nikolai, H., Martyniuk, T., Stepanova, L., & Rebrova, G. (2021) Musicianperformer in the field of bioethics: a mental act. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11 (02), 132–138. URL: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/1102/PDF/1102.pdf.

33. Pototskaya, Y. (2017) Style of performing interpretation as a subject of musicological research. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 104–111. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/138640.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА