Piano performance in the context of scholarly research

Authors

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.19

Keywords:

piano performance, arts education, methodology, performance interpretation, anthropological approach, artistic mentality, organology, musical pedagogy

Abstract

The article provides a fundamental analysis of piano performance as a multi-vector object of scientific inquiry, covering a spectrum from musicology to psychophysiology. The purpose of the article is to build a theoretical model of combining research issues regarding piano performance as a theoretical basis for updating the methodological context of its improvement in the field of arts education. To achieve this goal, the author implemented the tasks of extrapolating the methodology of art criticism into a practical plane, determining the methodological potential of current research positions, and identifying prospects for the development of piano education. The research methodology is based on the poly-paradigmatic principle, which allows integrating musicological, anthropological, and organological approaches. The work adapts S. Ship’s four-level model (implicit, theoretical, metascientific, and philosophical-ideological levels) to the specifics of the piano interpreter’s activity. Particular attention is paid to the anthropological aspect, which reveals the internal processes of the pianist: performance reliability, musical memory, and artistic thinking, as well as the biomechanics of interaction with the instrument (Tuche). The article is the first to systematically combine the concept of artistic-creative mentality with the problem of “historically informed performance” (HIP). The role of instrument quality (Steinway, Bösendorfer, Yamaha, etc.) in the process of materializing the artistic image is examined. The author proves that the object of musical pedagogy is not only the musical text but also the personality of the performer, which requires a synthesis of theoretical knowledge and practice- oriented techniques. The results of the study can be used to develop new methodological recommendations in the field of arts education and professional training of pianists.

References

1. Ван, Чєнь. (2025) Формування фактурно-стильових виконавських умінь майбутніх викладачів та учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано: дис. … доктора філософії; Університет Ушинського.

2. Душний, А., Заєць, В., Заєць, О. (2023) Психологічні аспекти музично-виконавської естетики. Modern art education: theoretical-practical discourse: Scientific monograph. Baltija Publishing, 93–118. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-301-9-5.

3. Івахова, К. (2023) Історико-мистецтвознавчі та художньо-дидактичні дослідження фортепіанної творчості Мирослава Скорика. Педагогічний дискурс, 15, 279–285.

4. Карпов, В., Бондик, О., Лимар, Г., Наумов, О. (2020) Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій. Культура і сучасність, 1, 110–117.

5. Катрич, О. (2000) Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти). Дрогобич.

6. Касьяненко, Л. (2021) Піаніст і фактура: монографія. ФОП Цьома С.

7. Касьяненко, Л. (2022) Класифікація фортепіанних штрихів як теоретичний інструмент освоєння піанізму. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 33–43. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.6.

8. Кашкадамова, Н. (2014) Виконавська інтерпретація у фортепіанному мистецтві ХХ сторіччя: підручник. Львів.

9. Коновалова, І. (2019) Феномен композитора в європейській музичній культурі ХХ століття: особистісні та діяльнісні аспекти: дис. … докт. мистецтвознавства. Харків.

10. Кочнєв, В. (2025) Поетика сонатної форми у Ф. Шуберта: від композиційного принципу до виконавського переживання. Музичне мистецтво і культура, 43, 175–191. DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-13.

11. Кричинська, О. (2017) Стильові аспекти розвитку європейської фортепіанної сюїти першої третини ХХ століття: дис. … канд. мистецтвознавства; Національна музична академія імені П. Чайковського.

12. Левкулич, Є. (2021) Фортепіанна спадщина Сергія Борткевича у актуальному просторі виконавського мистецтва ХХ – початку ХХІ століття: дис. … канд. мистецтвознавства; Національна музична академія України імені П. Чайковського.

13. Марценківська, О. (2014) Загальні тенденції музичного романтизму та їх прояв у фортепіанній творчості Б. Лятошинського. Київське музикознавство, 48, 132–148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kmuz_2014_48_15.

14. Масляєва, О. (2012) Фортепіанні paraфрази Ф. Ліста за операми Дж. Верді: «Ернані», «Ріголетто», «Трубадур». Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство, 2, 43–48.

15. Мимрик, М. (2022) Герменевтика музичних творів у контексті інтерпретаційної діяльності викладача мистецьких дисциплін: акмеологічний вимір. Науковий часопис НПУ імені М. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти, 28, 37–44. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2022.28.06.

16. Муляр, А. (2022) Фортепіанно-виконавська інтерпретація як когнітивний феномен (на основі підходів сучасних українських музикознавців). Музичне мистецтво і культура, 35, 121–134. DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-1-10.

17. Реброва, О. (2023) Теоретичне дослідження художньо-ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва: монографія: 2-ге вид. Суми. DOI: https://doi.org/10.24195/Rebrova2023.

18. Реброва, О., Шао Ці, Чень Ліньлінь. (2023) Художній контент фортепіанної підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 52–58. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.8.

19. Рукомойников, В. (2025) Специфіка роботи виконавського апарату піаніста в процесі музичної інтерпретації (на прикладі творів для фортепіано соло ХІХ–ХХ століть: дис. … докт. філософії; Національна музична академія України імені П. Чайковського. URL: http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/1009.

20. Рябов, І. (2016) Виконавський тезаурус піаніста: метод аналізу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 89–93.

21. Рябов, І. (2021) Постмодернізм та фортепіанне виконавство: гра, симуляція та полістилістика. The world of science and innovation. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House, 611–622. URL: https://sci-conf.com.ua/ix-mezhdunarodnaya-nauchnoprakticheskaya-konferentsiya-the-world-of-scienceand-innovation-7-9-aprelya-2021-goda-londonvelikobritaniya-arhiv.

22. Рябуха, Н. (2009) Виконавська інтерпретація як метод пізнання музичного твору. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 16, 135–142.

23. Рябуха, Н. (2013) Специфіка виконавської інтерпретації в системі трансформації культурних парадигм постмодернізму. Культура України, 43. URL: https://scholar.google.com/scholar?oi=bibs&cluster=875930448459141018&btnI=1&hl=uk.

24. Самойленко, О., & Осадча, С. (2020) Музична семіологія як актуальний напрям теорії мовної свідомості. Modern culture studies and art history: an experience of Ukraine and EU: Collective monograph. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 436–458.

25. Шип, С. (2020) Методологія музикознавства: постановка проблеми та основні поняття. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. Чайковського, 129, 9–25.

26. Шип, С. (2023a) Музична герменевтика: монографія. ФОП Цьома С.

27. Шип, С. (2023b) Теорія художніх стилів: монографія. ФОП Цьома С.

28. Шип, С. (2024) Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, 2 (5), 157–167.

29. Шумакова, Є. (2024) Жанр парафрази та транскрипції у фортепіанному виконавстві. Музичне мистецтво і культура, 38, 44–56. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-38-4.

30. Floros, C. (2010) Johannes Brahms, Free but Alone: A Life for a Poetic Music. Peter Lang.

31. Kasianenko, L. (2020) Understanding of Chopin’s music and a new look at its content. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 42, 103–112.

32. Kondratska, L., Rebrova, O., Nikolai, H., Martyniuk, T., Stepanova, L., & Rebrova, G. (2021) Musicianperformer in the field of bioethics: a mental act. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11 (02), 132–138. URL: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/1102/PDF/1102.pdf.

33. Pototskaya, Y. (2017) Style of performing interpretation as a subject of musicological research. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 104–111. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/138640.

Downloads

Published

2026-04-20

Issue

Section

SECTION 2. MODERN STUDIES IN ART AREA