Історичні та культурологічні засади розвитку естрадного виконавства на акордеоні

Автор(и)

  • Владислав Федорович Князєв Навчально-науковий інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-6516-5880
  • Назар Олегович Костів Навчально-науковий інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0006-1792-3938

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.6

Ключові слова:

акордеонне виконавство, естрадне мистецтво, оригінальний акордеонний репертуар, естрадна музика, розвиток акордеона

Анотація

Метою статті є характеристика основних історичних і культурологічних засад розвитку естрадного виконавства на акордеоні. Методологію дослідження становлять: принцип сходження від загального до конкретного, теоретичний аналіз наукової та методичної літератури в межах досліджуваної тематики, спостереження за виступами провідних естрадних акордеоністів, порівняння й узагальнення отриманих даних. У статті окреслюються основні характеристики, що властиві естетиці музичної естради, якими є: ігровий характер образності; простота форми та перевага малих форм; доступність музичної мови; виразність і яскравість мелодики; тяжіння до танцювальних ритмів; наявність внутрішньої драматургії, яка враховує закони масового сприйняття; захоплення віртуозністю. Зазначається, що естрадний репертуар і стиль виконавства стають провідними у творчості перших закордонних акордеоністів і їх послідовників. Це були справжні майстри своєї справи: П. Фроссіні, П. Дейро та Г. Дейро, А. Фоссен, Г. Шіттенхельм, С. Джезуальдо, А. Вольпі, Г. Маркосіньйорі, Е. Галла-Ріні, Ч. Каміллері, Ч. Маньянте, Ф. Марокко, А.В. Дамм, Р. Вюртнер, Е. Ваше, Ш. Пегурі, Ж. Коломбо й інші. Естрадне музичне виконавство на акордеоні із властивою йому естетикою, структурою музичної мови, специфічними виконавськими засобами стало історично першим у репертуарі акордеоністів. Воно не тільки існує, продовжує розвиватися, а також характеризується особливостями, окресленими як основні характеристики естрадного музичного мистецтва. Історичні та культурологічні закономірності розвитку акордеона, поширеність і популярність естрадного виконавства, останні тенденції в сучасній музичній практиці дозволяють говорити про можливість і необхідність розвитку цього різновиду виконавського мистецтва.

Посилання

Булда, М. (2007). Естрадно-джазова музика в акордеонно-баянному мистецтві України другої половини XX – початку XXI століття: композиторська творчість і виконавство (автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03). Харків.

Дяченко, Ю. (2017). Естрадно-джазовий напрям баянно-акордеонного мистецтва XX – початку XXI століть: композиторські та виконавські виміри (автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03). Харків.

Єргієв, І. (2016). Артистичний універсум музиканта-інструменталіста кінця ХХ – початку ХХІ століття (дис. ... докт. мистецтвознавства: 17.00.03). Київ.

Маринін, І., Александрович, Н. (2019). Теоретико-методологічні основи розвитку естрадно-джазового акордеонно-баянного виконавства в Україні (друга половина XX – початок XXI століття). Педагогічна освіта: теорія і практика, (27). 214–219.

Стрельченко, К. (2019). Методика виконання творів на баяні та акордеоні в естрадно-джазових стилях. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія «Педагогічні науки», (142). 220–226.

Черепанин, М., Булда, М. (2008) Естрадний олімп акордеона. Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 256.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ