Theoretical and methodological foundations of future teachers’ vocal-pedagogical self-enhancement
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.4Keywords:
theoretical and methodological foundations, future teachers of artistic profile, vocal-pedagogical self-enhancement. methodical foundationsAbstract
The article is devoted to the issue of future teachers’ self-enhancement, which is becoming more and more relevant in the postmodern era, when the uncertainty and constant variability of social reality determine the need for higher education applicants to solve the problems of adaptation to changes, and the issue of self-enhancement is shifting to the epicenter of artistic-pedagogical research. The purpose of the article is to highlight the theoretical and methodological foundations of future teachers’ vocal-pedagogical self-enhancement, in particular, to substantiate the feasibility of using general scientific approaches and didactic principles and their concretization in the methodological plane.To achieve the goal of the scientific publication a complex of theoretical research methods was used, in particular, general scientific (generalization, systematization, extrapolation) and specific scientific analytical (conceptual-terminological, comparative), which allow summarizing scientific thought regarding the theoretical and methodological foundations of research in the field of higher pedagogical education, clarifying the prognostic potential of methodological approaches and didactic principles in the field of art pedagogy, as well as specifying methodological foundations for solving the problem of future teachers’ vocal- pedagogical self-enhancement.Among the methodological principles of our research, we attach crucial importance to a number of such scientific approaches as synergetic, acmeological, axiological, anthropocentric, creative-activity and personal. Substantiation of the theoretical and methodological foundations of the study necessarily includes the specification of scientific approaches and didactic principles of integrity, scientificity, continuity, systematicity and consistency, clarity, individualization of the educational process in the methodological plane, thus creating methodical foundations for future teachers’ vocal-pedagogical self-enhancement. It has been established that today, in the dimensions of globalization and European integration, modern university education requires axiological certainty, therefore, theoretical and methodological foundations of future art teachers’ vocal-pedagogical self-enhancement require strengthening of value orientations.
References
Винничук, Р. В. (2023). Система професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі на аксіологічних засадах (дис. … докт. пед. наук: 13.00.01; 13.00.04). Полтава.
Го Яньцзюнь, Ніколаї, Г.Ю. (2022). Методологічні та методичні засади дослідження проблеми формування художньо-дидактичної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Професійна освіта: методологія, теорія та технології, 15, 70–91.
Нечепоренко, М. А. (2017). Мотивація як ключовий фактор формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Наукові записки Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2, 102–109.
Піддячий, В. М. (2016). Естетичні засади про- фесійного саморозвитку майбутнього педагога (дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Смолюк, А. І. (2017). Професійний саморозвиток майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу (дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Султанова, Л.Ю. (2018). Теоретичні і методичні засади полікультурної освіти майбутнього викладача вищого педагогічного навчального закладу (автореф. дис. … докт. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Фрицюк, В. А. (2017). Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку (автореф. дис. … докт. пед. наук: 13.00.04). Вінниця.
Baumeister, R. F. (1998). The self. In Gilbert D. T., Fiske S. T., Lindzey G. (eds.), The Handbook of Social Psychology, Vols. 1 and 2, (pp. 680–740). New York, NY: McGraw-Hill.
Blaine, B., Crocker, J. (1993). Self-esteem and self- serving biases in reactions to positive and negative events: an integrative review. In Baumeister R. F. (ed.), Self-Esteem: The Puzzle of Low Self-Regard, (pp. 55–86). New York, NY: Plenum.
Dodgson, P. G., Wood, J. V. (1998). Self-esteem and the cognitive accessibility of strengths and weaknesses after failure. Journal of Personality and Social Psychology, 75(1), 178–197. https://doi.org/10.1037/0022-3514.75.1.178
Kozłowska, M. (2010). O potrzebie kształtowania kompetencji autokreacyjnych dorosłych. Rocznik Andragogiczny, 174–181.
Sladek, A. (2015). Obszary samorozwoju w ujęciu studentów różnych kierunków kształcenia wrocławskich uczelni. W A. Kalus, E. Mazurek, J. Szymańska (red.), Architektura a rozwój człowieka. Ujęcie multidyscyplinarne. Politechnika Wrocławska; Wipra Praża Ewa, Wrocław-Oława.
Straś-Romanowska, M. (2004). Aksjologiczne konotacje zjawiska tożsamości Ja. W A. Szerląg (red.), Edukacja ku wartościom. Kraków.
Thagard, P., Wood, J. V. (2015). Eighty phenomena about the self: representation, evaluation, regulation, and change. Frontiers in Psychology, 6, 334. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00334.
