Теоретико-методологічні засади вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-2.4Ключові слова:
теоретико-методологічні засади, майбутні викладачі мистецького профілю, вокально-педагогічний саморозвиток, методичні засадиАнотація
Стаття присвячена проблемі саморозвитку майбутніх викладачів мистецького профілю, що актуалізується в постмодерністську добу, коли невизначеність і постійна мінливість соціальної реальності зумовлює потребу здобувачів вищої освіти розв’язувати проблеми адаптації до змін, а питання саморозвитку зміщуються в епіцентр мистецько-педагогічних досліджень. Мета статті полягає у висвітленні теоретико-методологічних і методичних засад вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів мистецького профілю, зокрема обґрунтування доцільності використання загальнонаукових підходів і дидактичних принципів та їх конкретизацією у методичній площині. Реалізація мети наукової публікації здійснюється за використання комплексу теоретичних дослідницьких методів, зокрема, загальнонаукових (узагальнення, систематизація, екстраполяція) та конкретнонаукових аналітичних (поняттєво-термінологічного, порівняльно-зіставного та компаративного аналізу), які дозволяють підсумувати наукову думку стосовно теоретико-методологічних засад досліджень у сфері вищої педагогічної освіти, уточнити прогностичний потенціал методологічних підходів і дидактичних принципів у площині мистецької педагогіки, а також конкретизувати методичні засади вирішення проблеми вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів. Серед методологічних засад нашого дослідження вирішального значення надаємо низці таких наукових підходів, як синергетичний, акмеологічний, аксіологічний, антропоцентричний, творчо-діяльнісний та особистісний. Обґрунтування теоретико-методологічних засад розвідок з необхідністю включає конкретизацію наукових підходів і дидактичних принципів цілісності, науковості, наступності, систематичності та послідовності, наочності, індивідуалізації освітнього процесу у методичній площині, створюючи таким чином методичні засади вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів. Встановлено, що нині, у вимірах глобалізації та євроінтеграції, сучасна університетська освіта потребує аксіологічної визначеності, тому теоретико-методологічні та методичні засади вокально-педагогічного саморозвитку майбутніх викладачів мистецького профілю потребують підсилення ціннісних орієнтирів.
Посилання
Винничук, Р. В. (2023). Система професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі на аксіологічних засадах (дис. … докт. пед. наук: 13.00.01; 13.00.04). Полтава.
Го Яньцзюнь, Ніколаї, Г.Ю. (2022). Методологічні та методичні засади дослідження проблеми формування художньо-дидактичної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Професійна освіта: методологія, теорія та технології, 15, 70–91.
Нечепоренко, М. А. (2017). Мотивація як ключовий фактор формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Наукові записки Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2, 102–109.
Піддячий, В. М. (2016). Естетичні засади про- фесійного саморозвитку майбутнього педагога (дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Смолюк, А. І. (2017). Професійний саморозвиток майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу (дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Султанова, Л.Ю. (2018). Теоретичні і методичні засади полікультурної освіти майбутнього викладача вищого педагогічного навчального закладу (автореф. дис. … докт. пед. наук: 13.00.04). Київ.
Фрицюк, В. А. (2017). Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку (автореф. дис. … докт. пед. наук: 13.00.04). Вінниця.
Baumeister, R. F. (1998). The self. In Gilbert D. T., Fiske S. T., Lindzey G. (eds.), The Handbook of Social Psychology, Vols. 1 and 2, (pp. 680–740). New York, NY: McGraw-Hill.
Blaine, B., Crocker, J. (1993). Self-esteem and self- serving biases in reactions to positive and negative events: an integrative review. In Baumeister R. F. (ed.), Self-Esteem: The Puzzle of Low Self-Regard, (pp. 55–86). New York, NY: Plenum.
Dodgson, P. G., Wood, J. V. (1998). Self-esteem and the cognitive accessibility of strengths and weaknesses after failure. Journal of Personality and Social Psychology, 75(1), 178–197. https://doi.org/10.1037/0022-3514.75.1.178
Kozłowska, M. (2010). O potrzebie kształtowania kompetencji autokreacyjnych dorosłych. Rocznik Andragogiczny, 174–181.
Sladek, A. (2015). Obszary samorozwoju w ujęciu studentów różnych kierunków kształcenia wrocławskich uczelni. W A. Kalus, E. Mazurek, J. Szymańska (red.), Architektura a rozwój człowieka. Ujęcie multidyscyplinarne. Politechnika Wrocławska; Wipra Praża Ewa, Wrocław-Oława.
Straś-Romanowska, M. (2004). Aksjologiczne konotacje zjawiska tożsamości Ja. W A. Szerląg (red.), Edukacja ku wartościom. Kraków.
Thagard, P., Wood, J. V. (2015). Eighty phenomena about the self: representation, evaluation, regulation, and change. Frontiers in Psychology, 6, 334. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00334.
