Vocalization of the violin part in the French violin concerto of the enlightenment through the prism of the aestheticrhetorical tradition
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.8Keywords:
violin concerto, Age of Enlightenment, French violin school, musical rhetoric, opera aesthetics, vocalizationAbstract
The article provides a comprehensive study of the process of vocalizing the violin part in the 18th-century French violin concerto. The relevance of the topic is driven by the need to rethink the genesis of instrumental style through the prism of intergeneric interaction between musical theater and the instrumental concerto. The research methodology is based on an integrated approach that includes historical-stylistic, hermeneutic, intonational-typological methods, and performance analysis. It is substantiated that the Enlightenment era became a turning point in overcoming abstract technical virtuosity in favor of intonationally meaningful expression, where the violin assumes the functions of the human voice. It is proved that the artistic concept of French instrumentalism is based on a balance between affect and rational measure, nurtured within the opera tradition. Rhetorical phrasing, symmetry of periodicity, and the logic of musical utterance are considered parameters that defined the work of leading masters of the 18th-century French school of composition. The significance of the philosophical category of mimesis as a key aesthetic landmark of the era is revealed. It is demonstrated that the violinists’ aspiration to imitate vocal timbres led to a transformation of performance technique: the emergence of specific bow strokes, specialized control of “bow breathing”, and the introduction of a “noble tone” (son noble). The scientific novelty of the study lies in the application of rhetorical analysis to the structure of the violin solo. It is demonstrated how the classical scheme of an oratorical speech (dispositio) – from the introduction (exordium) to the conclusion (peroratio) – is adapted within the concerto form. Particular emphasis is placed on the analysis of slow movements (Adagio), which are interpreted as “instrumental arias”. The conclusions emphasize that the French violin school of the Enlightenment created a unique model of musical expression that integrated the rationalism of Classicist poetics with the emotional immediacy of pre-romantic sensibility. The materials of the article are of practical importance for instrumental performers seeking an authentic interpretation of the 18th-century repertoire and for researchers of European music history.
References
1. Башмакова, Н. (2017). Музична риторика в мандолінних концертах А. Вівальді: герменевтичний підхід. Культура України. Серія: Мистецтвознавство, 57, 7–16. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kum_2017_57_3.
2. Голяка, А. (2020). Скрипкові концерти Анрі В’єтана в контексті романтичної традиції XIX століття: кваліфікаційна робота. Суми: Сумський державний педагогічний університет ім. А. Макаренка.
3. Городюк, А. (2023). Жанр скрипкового концерту у творчостів Дж.Б. Віотті: кваліфікаційна робота. Львів: Львівська національна музична академія імені М. Лисенка.
4. Гуральник, Н. (2005). Розвиток скрипкової школи Східної Європи ХХ століття: історія, теорія, методика: навчально-методичний посібник. Київ: НПУ імені М. Драгоманова.
5. Касьяненко, Л. (2024). Феномен риторики в ораторському мистецтві та музичному виконавстві. Південноукраїнські мистецькі студії, 1. 84–92. DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.14.
6. Лаптєва, Г. (2010). Український сольний скрипковий концерт та сучасність. Музичне мистецтво і культура, 11, 372–379.
7. Павлова, В., Дідок С. (2017). До проблеми скрипкового виконавства: історичний аспект. Молодий вчений, 8 (48). 67–72. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/8/17.pdf.
8. Попова, А. (2015). Дослідження проблем музичної риторики в українському музикознавстві. Культура і мистецтво у сучасному світі, 16, 171–177. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kmss_2015_16_25.
9. Ракочі, В. (2021). Інструментальний концерт XVII – XVIII століть: ґенеза, класифікація, оркестр: дис. … докт. мист. наук. Одеса: Одеська національна музична академія імені А. Нежданової. URL: https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/12/rakochis-doctor-of-art-thesis.pdf.
10. Самострокова, Н. (2021). Етнопсихологічні засади розвитку польського скрипкового концерту ХХ століття: дис. … докт. мист. наук. Львів: Національна музична академія імені М. Лисенка. URL: https://lnma.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/aref-%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0-2021-09.pdf.
11. Скрипнік, Л. (2009). Специфіка проявів принципів діалогу та гри у скрипковому концерті (на прикладі творів ХХ століття): автореф. дис. … канд. мист. наук. Київ: Національна музична академія України ім. П. Чайковського.
12. Успенська, І. (2020). Типологія жанрів концертної музики для скрипки: критерії класифікації. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії практики освіти, 57, 150–164. DOI: https://doi.org/10.34064/khnum1‑57.09.
13. Холодкова, О. (2023). Системи риторики та семіотики в аналізі світської інструментальної музики епохи Бароко. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії практики освіти, 69, 7–39. DOI https://doi.org/10.34064/khnum1-69.01.
14. Черкашина, М., Куколь, Г. (ред.-упоряд.). (1991). Музична культура Італії та Франції: від барокко до романтизму (проблеми стилю та міжкультурних контактів). Київ: Київська державна консерваторія ім. П. Чайковського.
15. Шевченко, Д. (2024). Скрипкові виконавські школи крізь призму музично-історичного контексту. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 49, 80–87. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.839.
16. Bartel, D. (2003). Rhetoric in German Baroque Music: Ethical Gestures, The Musical Times, 144 (1885), 15–19. DOI: https://doi.org/10.2307/3650721.
17. Dellaborra, M. (2006). Giovanni Battista Viotti. Palermo: L’Epos.
18. Dissmore, J.L. (2017). Baroque Music and the Doctrine of Affections: Putting the Affections into Effect. The Research and Scholarship Symposium, 18. 17 p.
19. Golomb, U. (2008) Rhetoric in the Performance of Baroque Music. Goldberg Early Music Magazine, 51, 56–67. URL: https://www.academia.edu/65870264/Uri_Golomb_Rhetoric_in_the_Performance_of_Baroque_Music.
20. Giazotto, R. (1956). Giovan Battista Viotti. Milano: Curci.
21. Karosi, B. (2014) Schemata and Rhetoric: Improvising the Chorale Prelude in the Eighteenth-Century Lutheran Tradition (DMA thesis), Yale School of Music, New Haven, 84 p. URL: https://www.academia.edu/6743642/Schemata_and_Rhetoric_Improvising_the_Chorale_Prelude_in_the_18th_century_Lutheran_Tradition.
22. King, R. (1984). Les gouts reunis and Leclair’s Concertos (diss. PhD). The University of Alberta.
23. La Laurencie, L. de. L’École française de Violon de Lulli à Viotti. Paris: Delagrave, 1922. T. 1. 440 p. 1923. T. 2. 516 p. 1924. T. 3. 319 p.
24. Lister, W. (2009). Amico: the life of Giovanni Battista Viotti. Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195372403.001.0001.
25. McCreless, P. (2008). Music and rhetoric. The Cambridge History of Western Music Theory, Cambridge University Press, 847–879. DOI: https://doi.org/10.1017/chol9780521623711.029.
26. Mocek, A. (2019). Asymilacja idiomów instrumentalnych i wokalnych w kształtowaniu się XVII – XVIII-wiecznej praktyki kompozytorskiej i wykonawczej na instrumentach klawiszowych. Od imitatio violistica do cantabile. (Praca doktorska). Akademia Muzyczna im. Krzysztofa Pendereckiego. Kraków.
27. Rousseau, J.-J. (1782). Essai sur l’Origine des Langues. Collection complète des oeuvres de J. J. Rousseau, tome 8: Théâtre, poésie et musique, 357–395. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/Essai_sur_l%E2%80%99origine_des_langues.
28. Sohn, L. (2003). A study of the technical aspects of the French school of violin playing as exemplified in the works of Baillot, Kreutzer, and Rode (diss. PhD). University of Miami. URL: https://scholarship.miami.edu/esploro/outputs/doctoral/A-study-of-the-technicalaspects-of-the-French-school-of-violin-playing-asexemplified-in-the-works-of-Baillot-Kreutzer-and-Rode/991031447135902976.
29. Stowell, R. (1985). Violin Technique and Performance Practice in the Late Eighteenth and Early Nineteenth Centuries. Cambridge: Cambridge University Press. URL: https://archive.org/details/isbn_0521232791.
30. Тунг, M. (2025). Творча діяльність Ж.-М.Леклера та “les goûts-réunis” у французькій музичній культурі ХVIII століття. Музичне мистецтво і культура, 43, 90–100. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-7.
31. Tung, M. (2001). The pedagogical contributions of Rode’s caprices to violin mastery. (diss. PhD). University of Texas. https://repositories.lib.utexas.edu/items/aad8d55e-ecfd-4d71-a40e-042a41ac4509
