Methodological foundations for developing the ability of future musical art specialists for creative self-realization
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.10Keywords:
creative self-realization, future Musical Art specialists, methodological approaches, teaching principles, individual educational trajectory, reflection, digital technologies, art educationAbstract
The article substantiates the methodological foundations for developing the ability of future Musical Art specialists for creative self-realization in the context of contemporary art education. The relevance of the problem is determined by the contradiction between the social demand for creative musicians and the predominance of reproductive and normative training models in professional education, which narrow the scope for students’ initiative, stage and performance persuasiveness, and their ability for self-regulation and self-improvement. The purpose of the article is to identify and theoretically substantiate a set of scholarly approaches and pedagogical principles that ensure the integrity of the process of developing students’ ability for creative selfrealization in performance, pedagogical, project-communicative, and reflective activity. The methodological framework of the study is constituted by integrative, personality-personalized, innovative-technological, synergetic-communicative, and hermeneutic approaches, whose interaction makes it possible to understand creative self-realization as a multidimensional professional phenomenon. The pedagogical principles ensuring the implementation of the outlined approaches are defined as follows: interdisciplinary coordination, artistic-stylistic orientation of the music educational process, motivation for autonomy and self-governance in a personalized educational environment, the unity of the sensorimotor, emotionalintuitive, and analytical-intellectual components of creative activity, reflective-corrective selfimprovement, facilitative dialogic co-creativity, and the stage-by-stage nature of interpretative activity. The component structure of the studied ability has been specified through the unity of motivational-value, cognitive-operational, communicative-projective, and reflective-regulative components. The practical significance of the article lies in the possibility of applying its provisions in designing the content of the professional training of future teachers of Musical Art and in developing methods for fostering their creative activity
References
1. Герц, І. І., Ніколаї, Г. Ю. (2024). Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Південноукраїнські мистецькі
студії, 3, 89–95. DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.13
2. Го, Яньжань (2023). Сутність і структура інтерпретаційно-педагогічної майстерності майбутніх викладачів вокалу. Інноваційна педагогіка, 58(1),
119–122. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/58.1.24
3. Кьон, Н. (2024). Мистецтво вокальної імпровізації як культурно-стильовий феномен. Південноукраїнські мистецькі студії, 2, 126–131. https://doi.
org/10.24195/artstudies.2024-2.22
4. Хмелевська, І. (2022). Художньо-пізнавальна функціональність метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музич-
ної та хореографічної освіти. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 27–32. https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.5
5. Шип, С. В. (2024). Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, 2,
157–167. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.27
6. Шип, С. В., Мельниченко, В. Г. (2022). Музично-творчі уміння та можливості їх формування з використанням сучасної електронної техніки. Пів-
денноукраїнські мистецькі студії, 1, 48–53. https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.8
7. Юй, Пен. (2020). Типологія творчих умінь майбутніх учителів музики та педагогічні умови їх ефективного формування. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2(131), 174–178. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-22
8. Ян Пенфей, Тан Сай (2023). Методологічні і методико-практичні засади формування вокально-інтерпретаційної майстерності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3,с. 121–135. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2023.03/121-135
9. Amabile, T. M. (2018). Creativity in context: Update to the social psychology of creativity. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429501234
10. Crawford, R. (2013). Evolving technologies require educational policy change: Music education for the 21st century. Australasian Journal of Educational
Technology, 29(5), 717–734. https://doi.org/10.14742/ajet.268
11. Deci, E. L., Ryan, R. M. (2008). Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development, and health. Canadian Psychology/Psychologie canadienne, 49(3), 182–185. https://doi.org/10.1037/a0012801
12. Héroux, I. (2018). Creative processes in the shaping of a musical interpretation: A study of nine professional musicians. Frontiers in Psychology, 9,
Article 665. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00665
13. Juslin, P. N., Västfjäll, D. (2008). Emotional responses to music: The need to consider underlying mechanisms. Behavioral and Brain Sciences, 31(5),
559–575. https://doi.org/10.1017/S0140525X08005293
14. López-Íñiguez, G., Bennett, D. (2021). Broadening student musicians’ career horizons: The importance of being and becoming a learner in higher education.International Journal of Music Education, 39(2), 134–150. https://doi.org/10.1177/0255761421989111
15. Nikolai, H., Linenko, A., Koehn, N., Boichenko, M. (2020). Interdisciplinary coordination in historical-theoretical and music-performing training of
future musical art teachers. Journal of History Culture and Art Research, 9(1), 225–235. https://doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2434
