Методологічні засади формування здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва до творчої самореалізації
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.10Ключові слова:
творча самореалізація, майбутні фахівці музичного мистецтва, методологічні підходи, принципи навчання, індивідуальна траєкторія, рефлексія, цифрові технології, мистецька освітаАнотація
У статті висвітлено методологічні засади формування здатності майбутніх фахівців музичного мистецтва до творчої самореалізації в умовах сучасної мистецької освіти. Актуальність проблеми зумовлена суперечністю між зростанням соціального запиту на креативну, автономну та рефлексивну професійну діяльність музиканта-педагога та переважанням у навчальній практиці репродуктивно- нормативних моделей підготовки, що обмежують індивідуальну ініціативу, сценічно-виконавську свободу й здатність до саморегуляції. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування інтегрованого комплексу підходів і принципів, які забезпечують цілісність процесу становлення творчої самореалізації здобувачів у виконавській, педагогічній та проєктно-комунікативній діяльності. Методологічну основу становлять інтегративний, особистісно-персоналізований, інноваційно-технологічний, синергійно-комунікативний та герменевтичний підходи, що взаємодіють як єдина система проєктування змісту й організації освітнього процесу. Обгрунтовано компонентну структуру творчої самореалізації фахівців музичного мистецтва а єдності мотиваційно-ціннісного, когнітивно-операційного комунікативно-проєктного, рефлексивно-регулятивного компонентів. Представлено педагогічні принципи, дотримання яких має сприяти реалізації зазначених наукових підходів: міждисциплінарної координації; художньо-стильової зорієнтованості музично- освітнього процесу; мотивації до автономії та самоврядування в персоналізованому освітньому середовищі; єдності компонентів творчої діяльності (сенсомоторного, емоційно-інтуїтивного, аналітично-інтелектуального; рефлексивно-корекційного) самовдосконалення музично-творчої самореалізації, фасилітативної діалогічної співтворчості та принципу етапності інтерпретаційної діяльності
Посилання
1. Герц, І. І., Ніколаї, Г. Ю. (2024). Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Південноукраїнські мистецькі
студії, 3, 89–95. DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.13
2. Го, Яньжань (2023). Сутність і структура інтерпретаційно-педагогічної майстерності майбутніх викладачів вокалу. Інноваційна педагогіка, 58(1),
119–122. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/58.1.24
3. Кьон, Н. (2024). Мистецтво вокальної імпровізації як культурно-стильовий феномен. Південноукраїнські мистецькі студії, 2, 126–131. https://doi.
org/10.24195/artstudies.2024-2.22
4. Хмелевська, І. (2022). Художньо-пізнавальна функціональність метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музич-
ної та хореографічної освіти. Південноукраїнські мистецькі студії, 1, 27–32. https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.5
5. Шип, С. В. (2024). Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, 2,
157–167. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.27
6. Шип, С. В., Мельниченко, В. Г. (2022). Музично-творчі уміння та можливості їх формування з використанням сучасної електронної техніки. Пів-
денноукраїнські мистецькі студії, 1, 48–53. https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.8
7. Юй, Пен. (2020). Типологія творчих умінь майбутніх учителів музики та педагогічні умови їх ефективного формування. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2(131), 174–178. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-2-22
8. Ян Пенфей, Тан Сай (2023). Методологічні і методико-практичні засади формування вокально-інтерпретаційної майстерності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3,с. 121–135. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2023.03/121-135
9. Amabile, T. M. (2018). Creativity in context: Update to the social psychology of creativity. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429501234
10. Crawford, R. (2013). Evolving technologies require educational policy change: Music education for the 21st century. Australasian Journal of Educational
Technology, 29(5), 717–734. https://doi.org/10.14742/ajet.268
11. Deci, E. L., Ryan, R. M. (2008). Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development, and health. Canadian Psychology/Psychologie canadienne, 49(3), 182–185. https://doi.org/10.1037/a0012801
12. Héroux, I. (2018). Creative processes in the shaping of a musical interpretation: A study of nine professional musicians. Frontiers in Psychology, 9,
Article 665. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.00665
13. Juslin, P. N., Västfjäll, D. (2008). Emotional responses to music: The need to consider underlying mechanisms. Behavioral and Brain Sciences, 31(5),
559–575. https://doi.org/10.1017/S0140525X08005293
14. López-Íñiguez, G., Bennett, D. (2021). Broadening student musicians’ career horizons: The importance of being and becoming a learner in higher education.International Journal of Music Education, 39(2), 134–150. https://doi.org/10.1177/0255761421989111
15. Nikolai, H., Linenko, A., Koehn, N., Boichenko, M. (2020). Interdisciplinary coordination in historical-theoretical and music-performing training of
future musical art teachers. Journal of History Culture and Art Research, 9(1), 225–235. https://doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2434
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
