Твори Станіслава Людкевича у перекладах для фортепіанних ансамблів

Анотація

Творча спадщина Станіслава Людкевича займає вагоме місце в історії української музики. Поряд із масштабними симфонічними та хоровими творами, композитор звертався до камерних жанрів, серед яких найчисленніше представлена фортепіанна музика. Окреме місце в ній посідають твори, написані для фортепіанного ансамблю. В доробку митця крім оригінальних творів для фортепіанних дуетів натрапляємо на авторські переклади власних творів для фортепіано в чотири руки та для двох фортепіано. У різний час до творчості Людкевича з метою здійснення перекладів зверталися й інші митці. Для фортепіано в чотири руки зустрічаємо переклади Михайла Шведа та Наталії Юзюк, для двох фортепіано — Ісидора Вимера та Никодима Плаксюка. Мету статті становить опис наявних перекладів творів С. Людкевича для фортепіанних ансамблів та виявлення причини їх виникнення. Джерельною базою слугували автографи творів композитора, нотні видання авторських перекладів, а також перекладів інших мистців для фортепіано в чотири руки чи для двох фортепіано. Методологія дослідження зумовлюється використанням таких методів: аналітичних та систематизації щодо опрацювання наукових джерел та нотної літератури в межах досліджуваної тематики; джерелознавчого, що дозволив залучити архівні матеріали (автографи, першодруки, програми концертів, тощо; текстологічний) й установити точний текст нотних рукописних матеріалів; емпіричних щодо спостереження за виступами провідних фортепіанних дуетів, самоспостереження, порівняння й узагальнення отриманих результатів У статті досліджено переклади творів С. Людкевича для фортепіано в чотири руки та для двох фортепіано на матеріалі збережених автографів, прижиттєвих нотних видань та опрацювань інших митців; прослідковано причини виникнення авторських чотириручних перекладів, визначено мету створення перекладів творів Людкевича іншими композиторами та педагогами. Окреслено напрями подальших наукових розробок обраної теми: пошук втрачених сторінок спадщини композитора, реставрація віднайдених творів (Капричіо), класифікація існуючих перекладів за рівнем технічної складності, проведення аналогічних досліджень на прикладі доробку інших українських митців.