«24 п’єси для фортепіано» Миколи Сільванського: методико-виконавські засади, індивідуально-творче перетворення жанру

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей музичних творів М. Сільванського, написаних для дітей і спрямованих на їхній естетичний та музичний розвиток. Мета статті – проаналізувати виконавські, жанрово-стильові, концепційні аспекти фортепіанного циклу «24 п’єси для фортепіано» М. Сільванського. Завдання дослідження стосуються вивчення спільних рис творів циклу «24 п’єси для фортепіано», опису їх образності та музичних характеристик, а також пояснення особливостей використання в освітньому процесі. Для досягнення наукової мети використано методи музично-текстуального, жанрового та герменевтичного аналізу. У статті доведено, що фортепіанний цикл «24 п’єси для фортепіано» М. Сільванського є одним зі знакових творів, написаних для дітей старшого віку. Проаналізовано класико-романтичні риси п’єс, що становлять їх стилістику. Також вивчено жанровий зміст, який репрезентує образний світ дитинства. Доведено, що цикл охоплює всі тональності, водночас у творах використано народні мотиви. З’ясовано, що важливою характеристикою циклу є його дитиноцентричність. Проаналізовано темп та техніку виконання п’єс М. Сільванського юними музикантами. У статті вказано, що М. Сільванський приділяв особливу увагу створенню матеріалу, спрямованого на розвиток музикальних здібностей здобувачів музичної освіти й формування їхнього естетичного сприйняття та художнього смаку. Зазначено, що цикл створено з урахуванням вікових можливостей дітей, що робить його одним із найпопулярніших матеріалів у фортепіанній педагогіці. Розкрито, що в композиції враховано специфіку дитячого виконавства, а твори сприяють розвитку музичного мислення учнів. Особливу увагу приділено вивченню труднощів, які можуть постати перед здобувачами музичної освіти під час гри на фортепіано.