Краса музики та естетичні цінності в дошкільній освіті: формування взаємин між учителем та учнем у контексті дослідження дій
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-4.1Ключові слова:
учитель, учень, цінність краси, музика, естетичне виховання, формування взаєминАнотація
Метою статті є презентація музики як простору зустрічі, де розвиток стосунків між учителем і учнем у дошкільній освіті сприяє переживанню естетичних цінностей. В епоху повсюдної комп’ютеризації та прискорення життя естетичне виховання через знайомство з цінною музикою кидає виклик сучасній освіті. У статті розглядаються наукова та дидактична перспективи щодо проблеми ознайомлення дітей зі світом краси. Роздуми зосереджені на сприйнятті музики в контексті різноманітних комбінацій багатьох мистецьких дисциплін. У статті демонструється тенденція мислення про музику як органічне поєднання розуму та емоцій. Представлені міркування сприяють проєктному підходу, в якому стратегія активного слухання музики розглядається як доцільна для створення натхненних асоціацій, що формують відчуття краси у наймолодших слухачів. Метою прикладної стратегії дослідження був пошук ефективних та автентичних методів формування естетичної чутливості у побудові стосунків між учителем і учнем через спільне переживання краси музики. Результати діяльності, проведеної в межах дослідження, можна розділити на три категорії. Перший, практичний етап виявив зміцнення стосунків між учителем і учнем, розвиток комунікативних та емоційних навичок учасників, підвищення чутливості та закріплення належних музичних практик. Другий, дослідницький етап задокументував більшу активність та самовираження учнів, а також визначення форм музичної діяльності, що сприяють побудові стосунків. Третій, розвивальний етап відзначив підвищення рефлективності вчителів, збагачення освітньої програми та створення «естетичної культури» в групі. Наше дослідження слід продовжувати, а прийняту модель «Музика як простір для зустрічі» впроваджувати в дошкільну освіту.
Посилання
1. Bauman, T., Pilch, T. (2001). Zasady badań pedagogicznych. Strategie ilościowe i jakościowe [Principles of pedagogical research: quantitative and qualitative strategies]. Wydawnictwo Akademickie Żak, Warszawa.
2. Bissinger-Ćwierz, U. (2019). Metody aktywizujące w szkolnej i pozaszkolnej edukacji muzycznej. Poradnik dla nauczycieli i animatorów [Activation Methods in School and Extracurricular Music Education: A Guide for Teachers and Facilitators]. Wydawnictwo “Difin”, Warszawa.
3. Burczyk, I. (2019). Innowacyjność metody aktyw- nego słuchania muzyki [The innovative method of active music listening]. W: Innowacyjność w praktyce pedagog- icznej [Innovation in pedagogical practice]. T2, Refleksje pedagogiczne w teorii i praktyce [Pedagogical reflec- tions in theory and practice] (s. 85–93), Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice.
4. Burowska, Z. (1980). Słuchanie i tworzenie muzyki w szkole [Listening and creating music at school]. WSiP, Warszawa
5. Dymara, B. (2000). Dziecko w świecie muzyki, słów i ciszy [A child in the world of music, words and silence]. W: Dziecko w świecie muzyki [A child in the world of music], red. B. Dymara (s. 29–52). Oficyna Wydawnicza Impuls, Kraków.
6. Frołowicz, E. (2008). Aktywny uczeń w świecie muzyki [An active student in the world of music]. Wydawnictwo “Harmonia”, Gdańsk.
7. Glenskowie, Cz. i J. (2000). Myślę, więc jestem. Aforyzmy, maksymy, sentencje [I think, therefore I am. Aphorisms, maxims, and proverbs]. Wyd. ANTYK, Opole.
8. Góral, A., Jałocha, B., Mazurkiewicz, G, Zawadzki, M. (2019). Badania w działaniu. Książka dla kształcących się w naukach społecznych [Action research: a book for students in the social sciences]. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
9. Juslin, P.N., Laukka, P. (2004). Expression, Perception, and Induction of Musical Emotions. A Review and a Questionnaire Study of Everyday Listening. Journal of New Music Research, no. 3 (33), p. 217–238. DOI: 10.1080/0929821042000317813.
10. Kataryńczuk-Mania, L., Kołodziejski, M., Kisiel, M. (2018). Orientacje w metodologii badań edukacyjno- muzycznych [Directions methodology of educational- musical research]. Oficyna Wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego, Zielona Góra.
11. Kisiel, M. (2012). Child as in active student in music education. University of Silesian in Katowice, Katowice.
12. Kisiel, M. (2015). Język muzyki i mowa muzyczna w dialogu dziecka z dorosłym w edukacji elementarnej [The language of music and musical speech in the dialogue between a child and an adult in elementary education]. Śląska Wyższa Szkoła Zarzadzania im. gen. Jerzego Ziętka, Katowice.
13. Kisiel, M., Dubrovina, I. (2018). Wprowadzanie dziecka w świat piękna poprzez wartości estetyczne sztuki muzycznej [Introducing children to the world of beauty through the aesthetic values of musical art]. Nauc- zyciel i Szkoła, nr 3 (67), s. 105–120. DOI: 10.14632/ NiS.2018.67.105.
14. Kisiel, M., Zrałek-Wolny, M. (2020). Zabawa sztuka. Socjoterapeutyczne wsparcie dzieci nadpobudli- wych i nieśmiałych w przedszkolu [Play is art: socio- therapeutic support for hyperactive and shy children in Ppeschool]. Wydawnictwo Dyfin, Warszawa 2020.
15. Kodáy, Z. (1990). Upowszechnienie muzyki poważnej [Popularization of classical music]. W: Zoltán Kodály i jego pedagogika muzyczna [Zoltan Kodaly and his musical pedagogy], red. M. Jankowska, W. Jankowski (s. 74–77). WSiP, Warszawa 1990.
16. Krasoń, K. (2021). Zanurzeni w brzmieniu, czyli o pięknie dźwięku [Immersed in sound, or the beauty of sound]. Hejnał Oświatowy, nr. 5 (203), s. 7–12, https://mcdn.edu.pl/informacja-pedagogiczna/hejnal-oswiatowy.
17. Namysłowska-Żeleźnik, M. (2002). Percepcja muzyki na różnych poziomach edukacji artystycznej wobec przemian edukacyjnych [The perception of music at various levels of artistic education in the face of educational changes]. W: Edukacja artystyczna wobec przemian społeczno-oświatowych [Artistic education in the face of socio-educational changes], red. L. Kataryńczuk-Mania, J. Karcz (s. 109–124). Uniwersytet Zielonogórski, Zielona Góra.
18. Nikolai, H., Kisiel, M. (2004). Kształtowanie kul- tury muzycznej uczniów szkoły ogólnokształcącej w świetle programu Dymitra Kabalewskiego [Shaping the musical culture of secondary school students in the light of Dymitr Kabalewski’s program]. Wychowanie Muzyc- zne w Szkole, nr. 4, s. 3–8.
19. Olbrycht, K. (2019). O roli zachwytu w wychowaniu człowieka. Wychowanie do piękna – koniec czy początek? [On the role of admiration in human education. Education for beauty – the end or the beginning?]. W: Edukacja kulturalna jako edukacja do wzrastania w człowieczeństwie [Cultural education as education for growing in humanity], red. K. Olbrycht (s. 17–32). Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice.
20. Radynova, O., Komissarova, L. (2011). Theory and methods of the musical education of the preschool children: Textbook for students of the higher educational institutions. Co. Phoenix+, Dubna.
21. Sacher, W. A. (2004). Słuchanie muzyki a kształtowanie emocjonalności dzieci [Listening to music and shaping children’s emotionality]. Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice.
22. Sacks, O. (2008). Musicophilia. Tales of Music and the Brain, Co. Picador, London.
23. Sloboda, J.A., Juslin, P.N. (2001). Psychological perspectives on music and emotion. W: Music and emotion. Theory and research, ed. P.N. Juslin, J.A. Sloboda (p. 71–104). Oxford, New York.
24. Słyk, U., Kisiel, M. (2022). Inspiracje muzyczne w procesie rozwijania postawy twórczej i kreatywnej aktywności uczniów edukacji wczesnoszkolnej [Musical inspirations in the process of developing creative attitudes and creative activity of early school students]. Wydawnictwo Naukowe Akademii WSB, Dąbrowa Górnicza.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
