Структурно-конструктивний аспект художньо-образного тезаурусу майбутніх викладачів фортепіано

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування художньо-образного тезаурусу майбутніх викладачів фортепіано. Обґрунтовано актуальність проблеми формування художньо-образного тезаурусу в компетентнісній парадигмі підготовки майбутніх викладачів фортепіано, їхньої різноманітної діяльності: від освітньо-навчальної, виконавсько-інтерпретаційної та викладацько-педагогічної. Усі види діяльності потребують сформованого досвіду сприйняття, розуміння, переживання, потрактуання образів. Чинником успішності реалізації таких видів діяльності є сформований художньо- образний тезаурусу. У статті представлено аналіз актуальних досліджень, які з різних аспектів спрямовують увагу на зазначений феномен. Мета статті полягає в розкритті феномена художньо-образного тезаурусу майбутніх викладачів фортепіано в контексті їхньої фахової підготовки та визначенні особливостей його структурної моделі. Представлено методологію дослідження, зокрема системно-структурний та феноменологічний підходи; застосування методів аналізу, синтезу та теоретичного моделювання. Конкретизовано сутність поняття художньо-образного тезаурусу майбутніх викладачів фортепіано, Це фахове утворення – конгломерат засвоєних термінологічних та виконавських музично-виразових атрибутів художньої техніки піаніста в їх співвід- ношенні з образними уявленнями, репрезентаціями, що стає основою інтерпретації фортепіанних творів у виконавській та методично-викладацькій діяльності. Визначено компонентну структуру досліджуваного феномена, що складається з трьох таких функціональних та взаємозв’язаних компонентів: понятійно-термінологічний фонд піаніста-виконавця, що виконує когнітивно-світоглядну функцію; емоційно-естетичні репрезентації, що виконує емоційно-рефлексійну функцію як почуттєво-творчої основи виконавства фортепіанних творів; комплекс виконавсько-технічного та методичного ресурсу роботи над образом твору («виконавський та методичний тезаурус»), який виконує виконавсько-інтеграційну та методико-викладацьку функції, які поєднують унікальні властивості дієвості та взаємодії попередній двох компонентів та їхніх конструктів.