Антитріумфальне свято (на прикладі аналізу «Прелюдії і фуги сі-бемоль мажор» № 21 В. Задерацького)

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз «Прелюдії і фуги сі-бемоль мажор» № 21 із циклу «24 прелюдії та фуги» Всеволода Петровича Задерацького як поліфонічного диптиху, що моделює «антитріумфальне свято», поєднуючи внутрішнє святкове начало з відсутністю зовнішньої урочистості, та розкриває механізми музичної репрезентації психологічного, культурного та духовного досвіду в надскладних екзистенційно-межових умовах ув’язнення в колимському концентраційному таборі. Дослідження є актуальним у контексті сучасної України, що охоплена загарбницькою війною, оскільки показує, як музична думка стає засобом збереження національної пам’яті, духовної стійкості та внутрішньої свободи в екстремальних обставинах, коли промовляння словами заборонено, залишаючи музичні коди єдиним способом передачі національної культурної пам’яті. Методологічно робота поєднує структурно-аналітичний та інтерпретаційний підходи, феноменологію музичного часу, психологію травми, культурологічний та богословський аналіз, що дає змогу виявити семантичну багатоплановість музичної тканини. Наукова новизна полягає у вперше запропонованій комплексній міждисциплінарній інтерпретації диптиху, яка поєднує музикознавчий, психологічний, культурологічний та богословський аспекти, а також у введенні концепції «антитріумфального свята», яка переосмислює семантику мажору в умовах насильства та несвободи. Результати дослідження засвідчують, що музична структура диптиху фіксує особливу форму емоційного оніміння, поєднує приватний спогад, космічну дистанцію і трансцендентну присутність, демонструючи, як мистецький твір у крайніх умовах репресій стає формою культурної пам’яті, внутрішньої свободи та духовної цілісності, зберігаючи смислову глибину та актуальність для сучасного культурного та мистецтвознавчого контексту.