Формування художньо-образного сприймання здобувачів вищої мистецько-педагогічної освіти засобами української музичної культури
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.1Ключові слова:
українська музична культура, український фольклор, бандурні композиції, полістилістика, художньо-образне сприймання, національно-культурна ідентичність, вища мистецько-педагогічна освітаАнотація
У статті розглянуто проблему формування художньо-образного сприймання здобувачів вищої мистецько-педагогічної освіти засобами української музичної культури. Актуальність дослідження зумовлена потребою посилення змістових і методичних аспектів фахової підготовки майбутніх фахівців музично-педагогічного профілю, здатних глибоко сприймати, інтерпретувати й художньо осмислювати музичні твори в образно-смисловому, культурно-історичному та ціннісному контекстах. Мета статті полягає в обґрунтуванні методичних засад формування художньо- образного сприймання здобувачів засобами української музичної культури. Методологія ґрунтується на використанні теоретичних методів аналізу, систематизації, узагальнення та конкретизації наукових джерел. Уточнено сутність художньо-образного сприймання як емоційно-перцептивного, асоціативного та інтерпретаційного процесу, що забезпечує цілісне осягнення художнього образу, інтонаційно-смислової будови, емоційної драматургії та культурного змісту музичного твору. Обґрунтовано формувальний потенціал української музичної культури, яка поєднує фольклорні джерела, історико-культурну пам’ять, національні інтонації, жанрово-стильове розмаїття, символічні образи й ціннісні смисли. Увагу приділено українському фольклору, бандурним композиціям і творам із рисами полістилістики як проявам української музичної культури. Визначено методичні орієнтири формування художньо-образного сприймання: художньо-слухове спостереження, ідентифікацію емоційних станів, створення словника образів звучання, художньо-метафоричне тлумачення змісту музики, музичне переінтонування, виконавську імпровізацію та художньо-педагогічну інтерпретацію. Зроблено висновок, що використання творів української музичної культури сприяє активізації емоційного переживання, образної уяви, асоціативного мислення, інтерпретаційної діяльності та ціннісного осмислення музичного твору
Посилання
1. Аліксійчук, Я. О. (2025). Полістилістичний підхід у бандурному музикуванні. Наука і техніка сьогодні, 2(43), 440–452. DOI: 10.52058/2786-6025-2025-
2(43)-440-452
2. Василевська-Скупа, Л. П., Швець, І. Б., & Остапчук, Л. О. (2022). Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління
засобами українського музичного мистецтва. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 204, 99–103. DOI:10.36550/2415-7988-2022-1-204-99-103
3. Грінченко, Т. Д. (2020). До питання розвитку художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 68(1), 55–59. DOI:10.32840/1992-5786.2020.68-1.10
4. Дуда, Т., Остап’юк, Л., & Хомин, С. (2025). Українознавчий вектор фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Молодь і ринок, 10(242), 156–162. DOI: 10.24919/2308-4634.2025.344572
5. Козіна, О. (2014). Вплив української народної пісні на формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Проблеми підготовки
сучасного вчителя, 10(1), 189–193.
6. Косінська, Н. Л. (2021). Методика формування сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокаль-
ної підготовки [Дисертація доктора філософії, Київський університет імені Бориса Грінченка]. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/34928/
7. Лі, Іцзя. (2023). Методи розвитку художньообразного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва. У Час мистецької освіти. Мистецька
освіта: наукові дискусії: збірник статей ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 35–39). ХНПУ імені Г. С. Сковороди. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/11038
8. Лі, Юйлін. (2022). Естетичні засади національно-культурних традицій в контексті підготовки майбутніх учителів музичного мисте-
цтва України і Китаю. https://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16204
9. Лісняк, І. М. (2014). Композиторська творчість для бандури межі ХХ–ХХI ст.: стильовий аспект. Вісник НАКККіМ № 2, 251-255 DOI: 10.32461/222
6-3209.2.2014.137985
10. Ростовський, О. Я. (2011). Теорія і методика музичної освіти: навчально-методичний посібник. Навчальна книга : Богдан. URL: https://surl.li/xbcqhw
11. Ростовський, О. Я. (1997). Педагогіка музичного сприймання: навчально-методичний посібник. ІЗМН. URL: https://surl.li/vmqtew
12. Ткачук, А. О. (2010). Методика формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання [Дисертація кандидата педагогічних наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. https://enpuir.udu.edu.ua/handle/123456789/9968
13. Федоришин, В., Хоружа, О., & Ван Кань. (2023). Методи і засоби етнокультурної орієнтації майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі
організації музично-виконавської діяльності. Наукові праці Факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського, 70–94. URL: https://surl.lu/pqdcmb
14. Чень, Цзицзянь. (2018). Методика формування цілісного уявлення про музичний твір у майбутніх учителів музики [Автореферат дисертації
кандидата педагогічних наук, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка]. https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/6002
15. Чжан, Їфу. (2016). Формування художньообразного сприйняття у майбутніх учителів музики в процесі інструментально-виконавської підготовки
[Дисертація кандидата педагогічних наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. Репозитарій НПУ імені М. П. Драгоманова. URL:https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14507
16. Чжан, Юй. (2019). Основи методики освоєння національних мистецьких традицій майбутніми вчителями музики та хореографії. Науковий часо-
пис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти, 27, 112–120. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.18
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
