Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів

Автор(и)

  • Наталія Богданівна Федорняк Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0002-4981-6495
  • Світлана Валентинівна Вишневська Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0001-5386-2307
  • Наталія Степанівна Шевченко Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0003-2983-7915

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.34

Ключові слова:

музичне мистецтво, українська естрадна пісня, вокальне мистецтво, бандурне мистецтво, ансамбль бандуристів, інтерпретація, аранжування, репертуар, популярна музика, естрадне виконавство, академічне виконавство

Анотація

У статті розглянуто специфіку функціонування української естрадної пісні в сучасному репертуарі ансамблів бандуристів. Мета роботи полягає у з’ясуванні жанрово- стильових пріоритетів у виборі пісень, особливостей їх аранжування та сценічної інтерпретації, а також ролі українського естрадного репертуару в процесах актуалізації бандурного мистецтва у сучасному музичному просторі України. Наукова новизна роботи полягає в осмисленні української естрадної пісні як складника сучасного репертуару ансамблів бандуристів у контексті актуального виконавського середовища. Уперше систематизовано жанрово-стильові напрями залучення класичної та сучасної популярної естради до ансамблевого бандурного виконавства, окреслено відмінності між академічно-концертною та шоу-орієнтованою моделями інтерпретації, виявлено специфіку аранжування (відтворення оркестрової фактури, розширення тембрової палітри, використання звукопідсилювальної техніки, фонограмного супроводу, колаборації із різними інструментами). Доведено, що стилістична гібридність та інтерпретаційна варіативність стають визначальними рисами виконання сучасної української естрадної пісні. Висновки. Українська естрадна пісня посідає вагоме місце в сучасному репертуарі ансамблів бандуристів і виступає ефективним засобом оновлення виконавської моделі. Класична естрадна пісня органічно інтегрується в академічну традицію завдяки мелодизму, опорі на народнопісенні інтонації та традиції солоспіву, тоді як сучасна популярна естрада демонструє нові принципи опрацювання та адаптації музичного матеріалу, активізацію сценічної виразності та розширення комунікативного потенціалу. Залучення естрадного репертуару сприяє подоланню стереотипів щодо бандури, формуванню нової слухацької аудиторії та інтеграції бандурного мистецтва у сучасний мистецький простір через формування нової моделі ансамблевого бандурного музикування, що поєднує академічну традицію і сучасну стильову гібридність

Посилання

1. Бобечко, О. (2022) Традиції і новаторство у творчо-виконавській діяльності прикарпатського квартету бандуристок «Ґердан». Вісник Київського

національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 5 (1), 24–38. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258137.

2. Брояко, Н. (2017) Теорія і практика бандурного виконавства: навч. посіб. Київ : Ліра-К.

3. Вишневська, С. (2011) Еволюція феномену співу в бандурній виконавській традиції : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03.

Львів.

4. Дутчак, В. (2022) «Український передзвін» карильйону і бандур. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (Напрям «Мистецтвоз-

навство»), 38, 16–22. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.v38i.462.

5. Дутчак, В., Карась, Г. (2023) Естрадні виміри сучасного бандурного мистецтва. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку, 44, 110–117. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.610.

6. Зосім, О. (2022) Традиційна естрадна пісня: концептуалізація поняття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук.

журнал, 2, 153–158. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262266.

7. Кубік, О. (2023) Ансамблеве мистецтво бандуристів України та діаспори: історія, теорія, виконавська практика : дис. … докт. філос. : 17.00.03. ІваноФранківськ.

8. Лісняк, І. (2019) Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ–початку ХХІ ст.: монографія. Київ.

9. Мандзюк, Л. (2025) Феномен «тріо бандуристок» в сучасному мистецькому просторі України: витоки, тенденції розвитку та виклики сьогодення.

Часопис Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, 3 (68), 79–93. DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343250.

10. Мартинюк, М. (2025) Жіночі вокальні ансамблі в українському музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ століття: від фольклору до академічних традицій: дис. доктора філософії: 025 Музичне мистецтво; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ.

11. Мозговий, М. (2007) Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні: дис. ... канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.01. Київ.

12. Овсяннікова, Н. (2022) Українська естрадна пісня: тенденції розвитку. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук.

журнал, 1, 170–173. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257681.

13. Сапожнік, О. (2023) Антологія української популярної естрадної музики (1920–2000 роки). Ч. І. Київ: НАККІМ.

14. Слюсаренко, Т. (2023). Шляхи становлення та особливості виконавської практики тріо бандуристок «Купава» (до 25-річчя творчої діяльності). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, 49, 99–106.

DOI: 10.31866/2410-1176.49.2023.293292.

15. Федорняк, Н. (2025) Співтворчість квартету бандуристок «Ґердан» та військового журналіста Руслана Ганущака: експериментальні форми мистецької колаборації. Fine Art and Culture Studies, 3 (2), 22–29.DOI: https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-4 .

16. Шевченко, О. (2010) Українська популярна музика: витоки та проблематика (1920–1990 рр.): дис. … канд. мистецтвознавства. Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА