До питання систематизації видів акторських амплуа у бродвейському мюзиклі в контексті психологічних моделей К. Г. Юнга

Анотація

У статті зроблено спробу окреслити питання, пов’язані з актуальністю систематизації акторських амплуа в жанрі «мюзикл» та їх ототожненням із психологічними моделями, запропонованими Карлом Густавом Юнгом. Юнгіанські архетипи ідентифікуються на основі повторюваних символів, тем чи мотивів, що трапляються в міфах, історіях, описаних снах і виразах культури. Вони присутні в колективному несвідомому людства та відображають фундаментальні людські мотивації, поведінку, риси особистості. Виявлення психологічних архетипів акторських амплуа може привнести автентичності та фундаментальності акторській майстерності та налагодити зв’язок із глядачем на глибшому рівні розуміння через створення вражаючих образів персонажів і збагачену новими гранями драматургію музично-сценічного твору. Взаємозв’язок між юнгіанськими архетипами й акторськими амплуа може стати сьогодні актуальним, оскільки у глядача є потреба у спостереженні на сцені за розвитком глибоких психологічних криз сучасної людини та трансформацій особистості. Добре розроблені персонажі представляють до уваги глядача всі складнощі людської природи, які стикаються із внутрішніми та зовнішніми конфліктами впродовж розгортання драматургічного дійства. Це зумовлює низку емоцій, від емпатії до роздумів про себе, навколишній світ і почуття інших людей, та дає змогу набути додаткового життєвого досвіду, переосмислити низку подій вистави, вміщену в рамки всього двох-трьох годин. Такий досвід також допомагає досліджувати внутрішні психологічні проблеми з різних боків, інший погляд щодо вирішення проблеми, отримувати натхнення й емоційне розвантаження. Упровадженням архетипічних елементів до драматургії мюзиклу можна ефективно створювати глибоко резонансний емоційний досвід для аудиторії та значно поглибити й урізноманітнити техніки акторської майстерності.