Перекладення симфонії-балету «Зелені святки» Віталія Губаренка як форма оновлення творчого проєкту
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.19Ключові слова:
Віталій Губаренко, симфонія-балет, двоклавірний дует, перекладення, композитор, оркестрова партитура, фортепіанний ансамбль, інтерпретаціяАнотація
Дослідження присвячене особливостям перекладення симфонії-балету «Зелені святки» Віталія Губаренка для двоклавірного дуету з точки зору оновлення самим композитором свого творчого проєкту, що є дуже важливим напрямом композиторської творчості, який спрямований на поповнення репертуару фортепіанної музики зразком синтетичного жанру вітчизняної сценічної драматургії. Методологія дослідження базується на застосуванні джерелознавчого, аналітичного, жанрово-стильового, семантичного методів, які дали можливість виявити основні складники специфіки перекладень хореографічних творів для дуету піаністів. Наукова новизна визначається виявленням особистісної проєкції Віталія Губаренка на трансформацію сценічного задуму в інструментальний варіант. Проаналізовано існування серед театральних постанов балетних вистав на «не балетну музику» та авторські перекладення балетної музики або її частини для інструментального виконання (для фортепіано solo, для фортепіанних ансамблів різних типів, для камерних складів). У результаті аналізу авторського перекладення балету «Зелені святки» для двоклавірного дуету виявлено, що у разі збереження художнього цілого симфонічно-хореографічного твору перед інтерпретаторами постають суто виконавські завдання: розкриття програмно-зафіксованого плану розгортання хореографічного дійства; відтворення тембрів оркестрових інструментів; передача пластики танцювальних рухів та жестів; вибір штрихів залежно від образно-емоційного наповнення; тематично-динамічний розподіл музичного матеріалу між фортепіанними партіями; визначення плану педалізації як чинника активізації тембрально забарвленого звукового простору твору. У вигляді висновку зазначено важливість перекладення балетного твору для інструменталістів як збереження музичного тексту в новому сприйнятті і продовження його існування в концертній та педагогічно-учбовій практиці інструменталістів.
Посилання
Афоніна, О. С. (2020) Музична основа сучасних українських балетів. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : науковий журнал. № 3. С. 121–126.
Базан, О. Ю. (2023) Віталій Губаренко та Ірина Губаренко: сімейні традиції та діалог поколінь в українській композиторській творчості другої половини XX – початку XXI століть : дис. … докт. філософії. Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової. 241 с.
Гаргай, О. М. (2013) А. Кос-Анатольський: жанрові різновиди танцювальних мініатюр для скрипки і фортепіано. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : збірник наукових праць. Вип. 38. С. 220–231.
Драч, І. С. (2002) Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності : монографія. Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка. 228 с.
Загайкевич, М. П. (1978) Драматургія балету. Київ : Наукова думка. 258.
Зінченко, В. М. (2024) Український балет доби Незалежності: тенденції розвитку, жанрово-інтонаційна специфіка : дис. … докт. філософії. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ. 241 с.
Климбус, І. М. (2018) Взаємодія літературного і хореографічного першоджерел у сюїті з балету «Тіні забутих предків» Віталія Кирейка для скрипки і фортепіано. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Вип. 26. С. 47–53. https://doi.org/10.35619/ucpm.vi26.14.
Полянська, Г. М. (2017) Жанровий пошук у балетній музиці Віталія Губаренка : монографія. Ніжин : ПП Лисенко М. М. 327 с.
Цао Шию (2019) Фортепіанна сюїта Ду Мінсіня «Русалонька» як приклад поєднання засад національної та європейської музичної мови. Українська музика, 2 (32). С. 98–104.
Чепалов, О. І. (2014) Балет «Камінний господар» («Дон Жуан») Віталія Губаренка та його хореографічне втілення на українській сцені. Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, № 2 (23). С. 42–49.